СШ №80, м. Київ, 10 класс, 11 слайдів, 2010 р. Презентація з дисципліни "Музична культура" План презентації: Народні музики. Комунікативна функція музичних інструментів. Ріг і трембіта. Бугай Козобас. Окарина. Кобза. Бандура Джерела використаної літератури.
К.: Музична школа, 1989. — 135 с. Книга кардинально не відрізняється від попередніх шкіл, хоча вийшла друком через 30 років після першого підручника. Вилучено застарілі прийоми гри, включено розділ про ансамблі бандуристів та методичні поради для педагогів ДМШ та училищ. Відрізняється значною кількістю опечаток та малюнками низької якості. Очевидно давалася взнаки "перебудова"....
Івано-Франківськ: Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, 1997. — 149 с.
Унікальна за змістом робота досліджує акустику інструмента, звукоутворення на бандурі, способи досягнення інтонаційних ефектів. У частині розвитку техніки ця робота є логічним продовження праці Пухальского, окрім того значна частина роботи присвячена новим штрихам та спеціальним звуковим ефектам, видам...
2-ге вид., перероб. — К.: Музична Україна, 1988. — 88 с. Учбовий репертуар дитячих музичних шкіл. Зміст: вправи, прості дитячі пісні (по одному куплету), збірка народних українських пісень із нотами за обробкою видатного бандуриста Гвоздя Миколи Петровича.
Енциклопедичний довідник. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — 316 с.: 1154 іл.
Книга присвячена українському кобзарству. Подані творчі біографії кобзарів, бандуристів, лірників, майстрів кобз, бандур і лір усіх часів, окремих учасників ансамблів та капел бандуристів. Приведені деякі висловлювання народних музик, які характеризують їх погляди на мистецтво та своїх...
Вінниця: Україна, 2012. — 160 с.
У навчальному посібнику автор надає рекомендації щодо організації навчального процесу на початковому (з дітьми 5-річного віку) етапі занять у класі бандури, а також музичний репертуар - дитячі пісеньки і твори для ансамблю бандуристів молодших класів.
К.: Музична Україна, 1958. Ця книга є підручником для початкового навчання і може, на думку авторів, дати основний матеріал для складання й реалізації програм навчання гри на бандурі в музичних навчальних закладах. Складаючи Школу, автори керувалися також бажанням допомогти початківцям-бандуристам, які прагнуть опанувати інструмент шляхом самонавчання.
Київ: Наукова думка, 1969. — 595 с. Книга «Мелодії українських народних дум» є першоджерелом при вивченні дум та споріднених з ними жанрів української народної творчості. В ній об’єднані опубліковані у 1910 і 1913 рр. двома серіями у Львові записи дум від кобзарів та лірників, які розшифрував з фонограм і відредагував видатний український музикознавець-фольклорист Ф. М. Колесса...
Канада, Вінніпеґ, 1963. — 168 с.: іл. Автор книги − музикант, який грав на кобзі старовинного зразка. Його інструмент мав 8 бу́нтів і 2 або 4 приструнки. Стрій такої кобзи був споріднений зі строєм бандурки. Книга містить – цитуємо за анотацією: “Нариси про кобзарське мистецтво. Про кобзарів і лірників. Про невольників і боротьбу з наїзниками. Про думи і пісні. Про народні музичні...
Київ, 1997. - 150с. В своєрідному історичному довіднику й самовчителю приводяться основні дані, деталі, елементи виконання і ноти творів у виконанні старовинних українських інструментів.
Наукова монографія. — Київ: Темпора, 2007. — 592 с.: іл. — ISBN: 966-8201-18-3. Книга являє собою новий погляд на унікальне явище української культури – діяльність мандрівних старців-музикантів. Автор на основі багатьох джерел досліджує феномен старцівства в контексті європейської історії, показує його високу духовну місію в житті українців протягом кількох століть. Читач...
Київ: Мистецтво, 1980. — 254 с.
Кобзарство – самобутнє явище світової культури, предмет нашої гордості. Вивчення його допоможе глибше збагнути духовну спадщину наших предків.
Зоря, Л., 1894, № 1, 4-10; передрук: К., 1955.
У 1894 році у львівському журналі «Зоря» були надруковані статті М. Лисенка «Народні музичні інструменти на Україні». Лисенко дав характеристику й цінні вказівки про історичний розвиток і стан кобзи-бандури, торбана, ліри, гусел та цимбал.
Лисенко М. В. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні кобзаря Вересая / М. В. Лисенко. — К. : Музична Україна, 1978. — 95 с. Кобзарство своїм корінням сягає часів Київської Русі. Глибокий слід в історії культури України залишили кобзарі, бандуристи, лірники. Унікальним витвором народної творчості, своєрідним символічним кодом національної...
Год: 2000.Кол-во композиций: 18 геніальний кобзар, лірник, істинний співак свого народу. Найперші уроки отримав у своїй родині, а трохи згодом — у місцевого таланта, народного скрипаля Олександра Сопіги. У юнацькі роки навчався в музичній школі й училищі Чернігова, де його найкращим учителем був Заслужений артист України Л.Пашин. Надалі талант Василя Нечепи шліфували уроки...
Метод. рекомендації для самостійної роботи. — Луцьк: Вежа-Друк, 2017. — 36 с.: Ноти. Видання містить короткий аналіз музичного твору, низку практичних рекомендацій для подолання інтонаційних, метроритмічних, фактурних, ансамблевих (бандура-фортепіано) труднощів. Подано розбір твору в музично-теоретичному, методично-виконавському аспектах. Методичні рекомендації призначені для...
Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (18–19 червня 2016 р.; НМНК «Музей Івана Гончара»). — Харків: Видавець Савчук О.О., 2016. — 232 с.: 16 іл. Конференція присвячена актуальним питанням дослідження і сучасного розвитку традиційної (діатонічної, народної) бандури. Зважаючи на особливе місце і роль традиційної бандури в житті світової української спільноти, до...
Харків: Центр Леся Курбаса, 1999. — 288 с. Перша наукова розвідка про нищення і спотворення характерного й невід’ємного складника традиційної української культури - кобзарства і бандурництва, про перспективи відродження автентичного кобзарського виконавства. На основі фондових матеріалів державних архівів, музеїв, історико-літературних видань, періодики, результатів...
Харків: Центр Леся Курбаса, 1999. — 288 с. Перша наукова розвідка про нищення і спотворення характерного й невід’ємного складника традиційної української культури - кобзарства і бандурництва, про перспективи відродження автентичного кобзарського виконавства. На основі фондових матеріалів державних архівів, музеїв, історико-літературних видань, періодики, результатів...
Харків: Глас, 2002. — 444 с. Дослідження присвячене маловідомим сторінкам виникнення і розвитку українського епічного співоцтва. На основі архівних матеріалів, наукових джерел і польових записів подається диференційований розгляд набутку „незрячого” кобзарського і „зрячого” бандурницького відгалужень української співоцької традиції. Значну увагу приділено аналізу взаємодії між...
Харків: Глас, 2002. — 444 с. Дослідження присвячене маловідомим сторінкам виникнення і розвитку українського епічного співоцтва. На основі архівних матеріалів, наукових джерел і польових записів подається диференційований розгляд набутку „незрячого” кобзарського і „зрячого” бандурницького відгалужень української співоцької традиції. Значну увагу приділено аналізу взаємодії між...
Монографія. — Київ: НАКККіМ, 2017. — 256 с. У монографії комплексно висвітлено регіональні особливості бандурного мистецтва Дніпропетровщини, процесу професіоналізації й академізації його вагомих складових: виконавства та освіти. Значну увагу приділено аматорському й професійному виконавству на бандурі в сольному й ансамблевому жанрах, освіті, доробку майстрів музичних...
Монографія / Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки. — Дніпропетровськ: ПП Юрій Сердюк, 2009. — 119 с. У книзі розкрито творчий шлях фундатора професійної школи гри на бандурі на Дніпропетровщині, непересічної особистості, талановитої бандуристки, заслуженого працівника культури України Лідії Степанівни Воріної, яка виховала не одне покоління професійних бандуристів....
Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка, 2016. Композитори, сприймаючи бандуру як важливу складову української культури та відчуваючи силу характерності її звучання, втілюючи мистецький задум, різними засобами імітували бандурну гру. Це стимулювало пошуки стосовно винайдення різних ілюстративних прийомів і засобів музичної виразності, завдяки чому у композиціях...
Ред. А. Горняткевич. — Едмонтон; Київ: Канадський Інститут Українознавчих Студій; Таксон, 1997. — 359 с. Штокалко Зіновій (1920—1968) відомий як визначний виконавець дум на бандурі, соліст і член управи Капели Бандуристів ім. Шевченка в Америці. Вивчав гру на бандурі у Юхима Клевчуцького в Бережанах та в Юрія Сінгалевича у Львові та деякий час був під впливом виконання...
Ред. А. Горняткевич. — Едмонтон; Київ: Видавництво Канадського інституту українських студій, 1992. — 346 с. Штокалко Зіновій (1920—1968) відомий як визначний виконавець дум на бандурі, соліст і член управи Капели Бандуристів ім. Шевченка в Америці. Вивчав гру на бандурі у Юхима Клевчуцького в Бережанах та в Юрія Сінгалевича у Львові та деякий час був під впливом виконання...
Етнічна історія народів Європи. — 2007. — Вип. 23. — С. 105–109. Стаття присвячена вивченню звичаїв та побуту кобзарів і лірників Поділля у другій половині XIX - на початку XX ст., аналізу їхнього ярмаркового репертуару.
Київ: Темпора, 2007. — 592 с. Книга являє собою новий погляд на унікальне явище української культури — діяльність мандрівних старців-музикантів. Автор на основі багатьох джерел досліджує феномен старцівства в контексті європейської історії, показує його високу духовну місію в житті українців протягом кількох століть. Читач дізнається про устрій професійних об’єднань мандрівних...
Издательство Академия наук СССР. — М.: 1962. — 286 с. Украинские народные думы - эпический жанр, возникший сравнительно поздно. Они были порождены конкретно-исторической действительностью XV-XVII вв Творцы и исполнители дум - кобзари и лирники - в больших эпических произведениях рассказывали слушателям о боевых подвигах своего народа, о бесчинствах и жестокостях врагов. Голос...
Київ: Радянський письменник, 1969. — 353 с. У виданні зібраний народний поетичний епос України - від дум, записаних у XVII столітті, до творів радянських часів. У книзі також є портрети виконавців дум - кобзарів і бандуристів: Михайла Кравченка, Остапа Вересая та інших.
Комментарии