Каменская культура

Кам'янська культура, Кам'янська культура Східного Криму – археологічна культура доби бронзи, 18 (можливо, й раніше) – 15 ст. до н. е. Названа за іменуванням археол. пам'ятки – поселення Кам'янка (біля колиш. с. Кам'янка Керченської міськради, Крим. обл.), що розташов. неподалік від сучасної переправи через Керченську протоку. Представлена не поодинокими невеликими стоянками, що характерно для спорідненої катакомбної культурно-історичної спільності в Криму, а: 1) порівняно щільно розміщеними примор. поселеннями (Юркіно I – IV, Глейки, Маяк I, II, Кам'янка, Кімерик, Чауда, Чалки, Алчак, Меганом, Орджонікідзе та ін.); 2) низкою степових поселень біля стародавніх доріг і водних джерел (Єрофеєве, Ленінське, Горностаївка, Кірове – нині села Ленінського р-ну АР Крим, Слюсареве – колиш. село цього ж р-ну та ін.); 3) невеликою кількістю стоянок, пов'язаних із сезонним відгінним скотарством (Бєлінське, Темір-гора, Зелений Яр, Бакси). Територія поширення К.к. досить компактна (сх., пд.-сх. райони Криму, можливо, район Севастополя), вона діаметрально протилежна традиційним центрам життєдіяльності катакомбної культ.-істор. спільності та багатоваликової (багатопружкової) кераміки культури. За щільністю й поширенням цю к-ру можна порівняти з поселеннями Боспору антич. часу. Частина розкопаних поселень К.к. перекрита залишками антич. городищ. Питання особливостей поховань К.к. досліджується. Можливо, це безкурганні поховання в катакомбах з кромлехами (кільце з каменю навколо могили), що розкопані на могильнику Штурмове біля Севастополя (Г.Тощев, О.Савеля), та деякі підкурганні поховання з кромлехами на Керченському п-ові (В.Отрощенко, О.Кислий).
Уперше питання виокремлення таких пам'яток у Криму як археол. к-ри було поставлено в 1930–40-х рр. (П.Заболоцький, О.Бадер, О.Брюсов). На сьогодні К.к. ідентифікується як давня місц. к-ра, що пов'язувала традиції нас. Криму, Подніпров'я, Подоння, Пн. Кавказу, Пн.-Зх. Причорномор'я та традиції мешканців більш далеких земель. К.к. була важливою ланкою формування к-ри протокочовиків Стародавнього світу, що була загалом відносно бідною матеріально (як то: гіксоси, біблійні ібрі та ін.), проте відзначалась характерними потребами далеких походів. Так, на поселенні Кам'янка знайдено прадавній кістяний дисковидний псалій (деталь кінської вузди в бойовому спорядженні), що за формою аналогічний псаліям із зони степів Євразії, а також із Мікен (Греція), Гази (Палестина) і Рас-Шамри (Сирія); виявлено артефакти мореплавання, зокрема на місці розкопок поселення Глейки I – маяк-кострище. Характерною особливістю К.к. на фоні тогочасних степових к-р є її "прив'язка" до доріг та водних (мор.) шляхів. Активно розвивалися землеробство і скотарство. У К.к. своєрідно консервувалися риси катакомбної культ.-істор. спільності, частково ямної культурно-історичної спільності та к-ри типу Глейки II, а також з'являються риси к-ри перехідного періоду "багатоваликового" стилю. Для ліпних керамічних посудин, що виявлені під час розкопок пам'яток К.к., найбільш характерною формою є круглобока, горщики вертикальних пропорцій мали різко відхилений вінець, а горщики горизонтальних пропорцій – бочкоподібний тулуб. Від знахідок к-ри багатоваликової кераміки керамічні вироби К.к. відрізняються нечисленністю форм чітко зламаного профілю, бідністю орнаментації, включно багатоваликової, наявністю підлощеної кераміки, оригінальністю форм, що є трансформацією катакомбних горщиків, а також наявністю горщиків з внутр. виступом для утримання кришки. Носії К.к. зводили житла легкої конструкції та кам'яні з використанням дерева, будували потужні кам'яні стіни та еспланади на схилах. Конструктивні особливості знайдених споруд (Планерське I та ін.) засвідчують, що їхні будівники були знайомі з технологією зведення потужних фортифікаційних споруд.
Генетичні зв'язки К.к. простежуються до к-р ранньокатакомбного часу. В пізньокатакомбний період носії К.к. потрапили в коло відносин, що просторово охоплювали райони Бл. Сходу. При цьому поселення Кам'янка, очевидно, відігравало роль своєрідного міжкульт. форпосту та перевалочного пункту. Це поселення, з точок зору географії історичної та теорії реконструкції середовищ, є зменшеним аналогом поселення Троя того ж самого часу: обидва розміщувалися на підвищеннях над древньою лукою біля мор. протоки (Боспор Кімерійський – Геллеспонт), поряд з ними були поселення-попередники (Глейки II – Карагач), джерела питної води та шляхи.
Поява на поселеннях К.к., воїнів-колісничих, які використовували дисковидні псалії (а це сталося в 17 – на поч. 15 ст. до н. е.), очевидно, засвідчує період розквіту цієї к-ри. Тривалий час К.к. співіснувала з катакомбною культ.-істор. спільністю та к-рою багатоваликової кераміки. Її зникнення, вірогідно, пов'язане з порушенням традиційних активних контактів через Керченську протоку.
(Кислий О.Є. Стаття з Енциклопедії історії України. Том 4. — Київ, 2007. — С. 68-69).Бибикова В.И. Фауна из поселения у с. Кирово. — В кн.: Древности Восточноrо Крыма (Предскифский период и скифы). — Киев, 1970. — с. 97-112.
Братченко С.Н. Каменско-Левенцовская группа памятников. — В: Археология Украинской ССР. Том 1. — Киев, 1985. — С. 458-462.
Веселов В.В. Сводная ведомость результатов археологических разведок на Керченском и Таманском полуостровах в 1949-1964 гг. — М.: Институт археологии РАН, 2005. — 266 с. — (Древности Боспора. Supplementum. Том 2).
Веселов В.В. Стоянки эпохи бронзы на Керченском полуострове близ поселков Каменка, Глейки, Маяки. — В кн.: История и археология древнего Крыма. — Киев, 1957. — с. 35-38.
Гершкович Я.П., Кислый А.Е. О некоторых особенностях керамики каменско-ливенцовской культурной группы: Тез. докл. семинара «Проблемы охраны и использования памятников археологии в Донбассе». — Донецк, 1989. — С. 46.
Деопик Д.В. Классификация и статистический анализ керамического комплекса поселения у с. Кирово. — В кн.: Древности Восточноrо Крыма (Предскифский период и скифы). — Киев, 1970. — с. 60-96.
Кислий О.Є. Валентина Дмитрівна Рибалова: вдячність та пам’ять залишаються (8.03.1911—11.12.1996). — Археологія. — 2017. — №1. — С. 134-141.
Кислий О.Є. Основні риси кам'янської культури Східного Криму. — В: Археологія. — 2006. — №3. — С. 21-34.
Кислий О.Є. Поселення Камянської культури Східного Криму в районі Долини кохання під Керчю: планіграфія, господарство, військова справа. — История и археология Крыма. — 2014. — № 1. — С. 30-44.
Кислый А.Е. Валентина Дмитриевна Рыбалова: tempus fugit, memoria manet (8 марта 1911 - 11 декабря 1996). — История и археология Крыма. — 2016. — № 3. — С. 452-460.
Кислый А.Е. Жилища разных горизонтов поселения Каменка и вопросы относительной хронологии. — Старожитності степового Причорномор’я і Криму. Вип. 10. — Запоріжжя, 2002. — С. 111—117.
Кислый А.Е. Каменская культура Восточного Крыма. — Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — 2000. — Вип. ІХ. — с. 206-228.
Кислый А.Е. Катакомбные и каменские памятники: проблема соотношения культур. — Проблемы истории и археологии Украины. Тезисы докладов научной конференции 16-17 апреля 1997 г. — Харьков, 1997. — с. 11-12.
Кислый А.Е. Население и памятники каменской культуры Восточного Крыма. — Stratum plus. — 2003-2004. — № 2. — С. 93-126.
Кислый А.Е. Некоторые особенности строительной техники и особенности среды обитания в эпоху средней бронзы. — В сб.: Древности Степного Причерноморья и Крыма. Том II. — Запорожье, 1991. — с. 105-110.
Кислый А.Е. О стенах (специальные постройки Каменской Культуры Восточного Крыма). — Древности Боспора. Том 20. — М., 2016. — с. 269-288.
Кислый А.Е. Об относительной хронологии каменско-ливенцовских памятников. — Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности. Тезисы докладов всесоюзного семинара. — Запорожье, 1990. — с. 20-22.
Кислый А.Е. Планиграфия памятников Каменской культуры Восточного Крыма. — Древности Боспора. — 2012. — № 16. — С. 200-219.
Кислый А.Е. Продолжение раскопок поселения Каменка. — В: Археологические открытия 1980 г. — М., 1981. — С. 253-254.
Кислый А.Е. Работы Керченского историко-археологического музея. — В: Археологические открытия 1981 г. — М., 1983. — С. 266.
Кислый А.Е. Раскопки поселений Каменка и Алчак-Кая. — В: Археологические открытия 1985 г. — М., 1987. — С. 336.
Кислый А.Е. Раскопки поселения Алчак-Кая. — В: Археологические открытия 1986 года. — М., 1988. — С. 282.
Кислый А.Е. Условность и реализм искусства Каменской культуры Восточного Крыма. — Древности Боспора. — 2011. — № 15. — С. 189-208.
Кислый А.Е., Ислямов Э.М. Поселение Коктебель каменской культуры Восточного Крыма. — Таврійські студії: історичні науки. — 2013. — № 1(4). — С. 80-88.
Кислый О.Е. Планиграфия памятников каменской культуры Восточного Крыма: поселения Долины Любви и Азовского побережья под Керчью. — В сб.: Древности Боспора. Том 19. — М., 2015. — С. 184-206.
Колотухин В.А. Многослойное поселение в Юго-Восточном Крыму. — Советская археология. — 1983. — № 1. — С. 277-282.
Кривцова-Гракова О.А. Степное Поволжье и Причерноморье в эпоху поздней бронзы. — М., 1955. — (Материалы и исследования по археологии СССР, № 46). — С. 106-109.
Кругликова И.Т. Памятники эпохи бронзы из Киммерика. — Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры. Выпуск 43. — М.-Л., 1952. — с. 108-118.
Кругликова И.Т. Поселения эпохи поздней бронзы и раннего железа в Восточном Крыму. [quote][/quote]— Советская археология. — 1955. — № 24. — с. 74-92.
Лесков А.М. Кировское поселение. — В кн.: Древности Восточноrо Крыма (Предскифский период и скифы). — Киев, 1970. — с. 7-59.
Лесков А.М., Болдин Я.И. Разведки памятников бронзового века на Керченском полуострове. — АИУ в 1965-1966 гг. — Киев, 1967. — с. 41-46.
Лесков А.М., Збенович В.Г. Археологические разведки на Керченском полуострове в 1959 году. — В кн.: Археолоrия и история Боспора. Том 2. — Симферополь, 1962. — с. 263-270.
Рыбалова В.Д. Костяной псалий с поселения Каменка близ Керчи. — Советская археология. — 1966. — № 4. — с. 178-181.
Рыбалова В.Д. Поселение Каменка в Восточном Крыму. — Археологический сборник Государственного Эрмитажа. Вып. 16. — Л., 1974. — с. 19-49.
Савеля О.Я., Тощев Г.Н. Могильник «Штурмовое» Каменско-Ливенцовского типа в Крыму. — Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности. Тезисы докладов всесоюзного семинара. — Запорожье, 1990. — с. 59-60.
Савеля О.Я., Тощев Г.Н. Могильник Штурмовое эпохи средней бронзы. — В: Древности Степного Причерноморья и Крыма. Вып. 3. — Запорожье, 1992. — С. 122-128.
Тощев Г.Н. Поселение эпохи средней бронзы Планерское I в Крыму. — Матерiали мiжнародної археологiчної конференцiї "Етнiчна iсторiя та культура населення степу та лiсостепу Евразiї (вiд кам’яного вiку по раннє середньовiччя)". — Днiпропетровськ, 1999. — С. 81.