Михайловское поселение — многослойное поселение эпохи раннего металла (2-я пол. 4-го – 3-я четв. 3-го тыс. до н. э.) на трёх холмах у р. Подпильная (правый приток Днепра), близ с. Михайловка Нововоронцовского р-на Херсонской обл. (Украина). Исследовалось в 1952–55, 1960–63 Е. Ф. Лагодовской и О. Г. Шапошниковой. Выделено 3 слоя общей мощностью до 2,4 м (1-й – нижнемихайловской культуры; 2-й и 3-й – ранних и поздних групп ямной культуры) с несколькими строит. горизонтами в каждом.
М. п. 1 (2-я пол. 4-го тыс. до н. э.) – землянки и полуземлянки, имеющие глинобитный или каменный очаг в центре. Толщина слоя (0,15–0,2 м) свидетельствует о недолговременности существования посёлка. Для керамики характерны плоскодонные чернолощёные горшки, чаши с высокой горловиной, шаровидные «амфоры»; украшены отпечатками шнура и зубчатого штампа. Мн. орудия (каменные или костяные скребки, ножи, тёсла, свёрла, шилья, проколки, керамич. скребки) предназначались для обработки шкур, выделки и раскроя кож, прядения шерсти, ткачества. В основе хозяйства – животноводство (в осн. мелкий рогатый скот). По нижнему слою М. п. названа нижнемихайловская культура, распространённая в степях к западу от Днепра. Она возникла в результате контактов местных групп среднестоговской культуры и более западных – поздних локальных вариантов трипольской культуры (Усатово, Тудорово) и гумельницкой культуры (Болград, Алдень). Заметны её связи с майкопской культурой и кеми-обинской культурой. Эта культура стала компонентом в сложении локальных вариантов ямной культуры в степях к западу от Днепра.
М. п. 2 (кон. 4-го – нач. 3-го тыс. до н. э.) – обширнее и долговременнее (слой мощностью 0,5–0,6 м). Землянки и полуземлянки с очагами тех же типов и купольными глинобитными печами; наземные дома, сложенные в нижней части из камня. Керамика – остродонные и плоскодонные сосуды с прямым венчиком, плавно переходящим в тулово; тесто с примесью раковины, реже известняка, что показательно для ямной культуры; по венчику и плечикам – богатый шнуровой и гребенчатый орнамент, ряды круглых и овальных «жемчужин» по венчику. Среди орудий – каменные топоры-молоты, растиральники, метательные камни; медные шилья и др. В стаде преобладал крупный рогатый скот, зерно поступало из области трипольской культуры. Реконструируются мастерские – кожевенные и по изготовлению мелких орудий, пластин-заготовок, украшений из меди.
М. п. 3 (2–3-я четв. 3-го тыс. до н. э.) существенно расширилось (до 1,5 га), появились каменные стены, рвы. Наряду с полуземлянками бытовали одно- и трёхкамерные постройки с каменными основаниями и глинобитными стенами, в т. ч. мастерские (металлообработка, кожевенное и косторезное дело, деревообработка и др.). В керамич. комплексе появились горшки с ручками, миски и чаши на 3–4 ножках, ритуальная посуда (миниатюрные чаши, курильницы); шнуровой и гребенчатый декор – на верхних частях (редко по всей внешней поверхности) сосудов, но в осн. посуда не орнаментирована. В верхнем горизонте М. п. 3 есть находки керамики катакомбной культуры. Заметно возросло количество медных изделий (шилья, ножи, долота и др.), металл которых связан с Кавказом. Выросло поголовье скота, игравшего важную роль в обмене (на зерно и металл) с жителями более западных земледельч. регионов и Сев. Кавказа. Появилось земледелие (отпечатки зёрен на керамике, жатвенные орудия и др.), но оно имело подсобную роль.
Открытие на юге Вост. Европы стационарных долговрем. посёлков типа М. п. 1–3 позволило выявить культурно-экономич. связи миров степного подвижного и оседло-земледельч. населения, изменить представление о социально-экономич. уровне и структуре культур региона в эпоху раннего металла.
(Кузьминых С.В. Статья в Большой Российской энциклопедии. Т. 20. — М., 2012. — С. 499-500.).Михайлівське поселення — багатошарове поселення доби міді-ранньої бронзи, залишки якого відкриті поблизу с. Михайлівка Нововоронцовського р-ну Херсон. обл. Досліджувалося 1952-55 (під кер-вом О. Лагодовської) та 1964. При розкопках нижнього культ. шару кінця 4 - 1-ї пол. 3 тис. до н.е. відкрито рештки невеликого поселення з напівземлянковими житлами з відкритими вогнищами. Мешканці займалися скотарством і землеробством. Дослідженнями середнього та верхнього шарів, які належали до ямної культурно-історичної спільності, відкрито залишки великого поселення - вироб. центру з майстернями з виготовлення металевих, кам'яних і кістяних виробів. Воно було оточене високими кам'яними мурамий глибокими ровами. Це найдавніша фортеця в Пд.-Сх. Європі. Виявлені матеріали свідчать про зв'язки степового населення з північнокавказькими племенами та племенами трипільської культури.
(О.Г. Шапошникова. Стаття з Енциклопедії історії України. Том 6. — Київ, 2009. — С. 690).Михайлівське поселення — Багатошарове пос. з матеріалами енеоліта-бронзи. Розташоване на Нижньому Подніпров’ї, біля с. Михайлівка Ново-Воронцовського р-ну Херсонської обл. Займало три пагорби на правому березі р. Підпільної - правої притоки Дніпра, висотою до 30 м. над рівнем річки. Відкрите О. Щепинським, досліджувалося 1952-1955 рр. О. Ф. Лагодовською, 1960 р. - О. Г. Шапошниковою. Нижній шар є епонімним дли пам'яток нижньомихайлівського типу. У ньому простежено кілька землянок стовпової конструкції з двосхилим дахом і відкритим глинобитним вогнищем. За межами жител розташовувалися окремі вогнища. Керам. виготовлена з глини з домішками черепашки ти вапняку. Знайдені плоскодонні горщики, конічні та напівсферичні миски, курильниця. Горщики мають досить високі вінця, округлий чи біконічний тулуб. Більшість посуду не орнаментована, поверхні загладжені, іноді підлощені. Орнамент: валики, відбитки гребінцевих штампів, шнура, перевитого шнура, наколи, ямки, перлини, серед останніх деформовані защипами. Переважають скребачки на відщепах, є ножі на пластинах ти відщепах, двобічно оброблені вістря до стріл підтрикутної форми, кістяні проколки, лощила, скобелі. Середній шар пос. поділяється на два горизонти. Нижньому відповідають залишки напівземлянок з відкритими вогнищами і печами із склепінням. Керам. виготовлена з глини з домішками песку, або піску з черепашкою. Трапляються плоскодонні опуклобокі горщики з досить високими відігнутими назовні вінцями. Орнамент: відбитки шнура, перевитого шнура, гребінцевих штампів, защипи, ямки, перлини, серед останніх - деформовані защипами. Орнамент нанесено на верхню частину посудини і на зріз вінець. Верхній горизонт пос. включає матеріали давньоямної к-ри Подніпров'я. З ними пов'язані залишки наземних жител з кам'яними основами стін і глинобитною долівкою. Керам. виготовлено з глини з домішками піску, черепашок, вапняку. Переважають горщики з яйцеподібним тулубом. Орнамент займає верхню частинуп осудин і складається з відбитків шнура, гребінцевих штампів та перлин. Верхній шар перекрив на центральному пагорбі попередні; він знайдений також на сусідніх пагорбах. Його матеріали не завжди чітко відокремлюються від середнього шару. Кам'яні оборонні споруди, вали і рови, зведені навколо центрального і південно-західного пагорбів. Житла наземні з кам'яними основами і глинобитними стінами, одно- і трикамерні. Господарські споруди будувалися з глини та очерету. Керам. виготовлена з глини з домішками піску та черепашок. Горщики мали опуклий тулуб, округле або плоске дно. Є посудини з високими, інколи жолобчастими вінцями й комірцем. Орнамент: відбитки гребінцевих штампів, шнура, вдавлення різної форми, серед останніх — перлини. З'являються посудини з ручками або вушками, є курильниці — чаші на ніжках. Знаряддя середнього та верхнього горизонтів суттєво не різняться між собою. З кременю виготовлялися скребачки, ножі, кинджали, вістря до стріл ти списів. З каменю зроблені сокири-молоти, розтиральники, кувалда, грузила, бойові сокири, булави. З кістки та рогу виготовлялися мотики, гарпуни, шила. З бронзи: шила, ножі, тесла, долота. Нижній шар М. П. є синхронним трипільській к-рі В II - С І і датується кінцем IV — першою третиною ІІІ тис. до н. е. Нижній горизонт середнього шару за фрагментами імпортної трипільської керам. гординештського типу є синхронним трипільській к-рі етапу С ІІ і датується серединою ІІІ тис. до н. е. Верхній горизонт середнього шару і верхній шар відносяться, ймовірно, до другої половини III тис. до н. е.
(Котова Н.С. Стаття з Словника-довідника з археології. — Київ, 1996. — С. 162-163).Монографии:
Коробкова Г.Ф., Шапошникова О.Г. Поселение Михайловка - эталонный памятник древнеямной культуры (экология, жилища, орудия труда, системы жизнеобеспечения, производственная структура). — СПб, 2005. — 316 с.
Лагодовська О.Ф., Шапошникова О.Г., Макаревич М.Д. Михайлiвське поселення. — Киïв, 1962. — 247 с.
Статьи:
Бiбiкова В. I., Шевченко А. I. Фауна Михайлiвського поселення. — В кн.: Лагодовська О. Ф., Шапошникова О. Г., Макаревич М. Д. Михайлiвське поселення. — Киïв, 1962. — С. 206–246.
Гаврилов А.В., Самар В.А., Тощев Г.Н. Новые материалы эпохи энеолита-бронзы из кургана у с. Михайловка. — В кн.: Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца. Тезисы докладов областной научно-практической конференции. — Луганск, 1990. — С. 54-55.
Коробкова Г.Ф. Орудия труда и жизнеобеспечение обитателей Михайловского поселения в эпоху палеометалла. — В кн.: Этнокультурное взаимодействие в Евразии. Кн. 1. — М., 2006. — С. 281-300.
Коробкова Г.Ф., Рысин М.Б., Шапошникова О.Г. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения. — Stratum plus: Archaeology and Cultural Anthropology. — 2009. — № 2. — С. 10-267.
Коробкова Г.Ф., Шапошникова О.Г. Культура доямного периода и жизнеобеспечение ее носителей (по материалам нижнего слоя поселения Михайловское). — в сб.: Орудия труда и системы жизнеобеспечения населения Евразии (по материалам эпох палеолита - бронзы). — СПб, 2004. — С. 30–49..
Котова Н. С. К проблеме сложения памятников нижнемихайловского типа. — В сб.: Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н. э. - V в. н. э. — Тирасполь, 1994. — С. 36–39.
Лагодовская Е.Ф. Михайловское поселение и его историческое значение. — в: Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 4. — 1955. — С. 119–121.
Лагодовская Е.Ф., Макаревич М.Л., Шапошникова О.Г. Раскопки Михайловского поселения в 1954 г. — В: Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 5. — 1955. — С. 13–18.
Макаревич М.Л. Раскопки первого Михайловского поселения. — в: Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 4. — 1955. — С. 122–123.
Разумов С.М. Рец.: Г.Ф. Коробкова, М.Б. Рысин, О.Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения. — Археологія. — 2014. — № 4. — С. 139-141.
Самар В.А. Курган эпохи энеолита - бронзы вблизи Михайловского поселения. — Древности Степного Причерноморья и Крыма. Том III. — Запорожье, 1992. — с. 40-49.
Телегiн Д. Я. Енеолiтичнi степи i пам’ятки нижньомихайлiвського типу. — в: Археологiя. — 1971. — № 4. — С. 3–17.
Тощев Г.Н., Самар В.А. Новые археологические материалы из с. Михайловки Херсонской области. — Древнее Причерноморье. Краткие сообщения Одесского Археологического общества. — Одесса: Одесский археологический музей, 1994. — С. 80-83.
Шапошникова О.Г. Об одной группе керамики из верхнего слоя Михайловского поселения. — в: Советская археология. — № 4. — 1970. — С. 180–183..
Шапошникова О.Г. Пам’ятки типу нижнього шару Михайлiвки. — в: Археологiя Украïнськоï РСР. Т. I. — Киïв, 1971. — С. 250–258.
Шапошникова О.Г. Памятники нижнемихайловского типа. — в: Археология Украинской ССР. Т. I. — Киев, 1985. — С. 324–331.
Шапошникова О.Г. Раскопки второго Михайловского поселения. — в: Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 4. — 1955. — С. 124–125.
Шевченко А.И. Фауна поселения эпохи бронзы в с. Михайловка на нижнем Днепре. — Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 7. — 1957. — С. 36-37.
Комментарии