Михайловское поселение

Михайловское поселение — мно­го­слой­ное по­се­ле­ние эпо­хи ран­не­го ме­тал­ла (2-я пол. 4-го – 3-я четв. 3-го тыс. до н. э.) на трёх хол­мах у р. Под­пиль­ная (пра­вый при­ток Днеп­ра), близ с. Ми­хай­лов­ка Но­во­во­рон­цов­ско­го р-на Хер­сон­ской обл. (Ук­раи­на). Ис­сле­до­ва­лось в 1952–55, 1960–63 Е. Ф. Ла­го­дов­ской и О. Г. Ша­пош­ни­ко­вой. Вы­де­ле­но 3 слоя об­щей мощ­но­стью до 2,4 м (1-й – ниж­не­ми­хай­лов­ской куль­ту­ры; 2-й и 3-й – ран­них и позд­них групп ям­ной куль­ту­ры) с не­сколь­ки­ми стро­ит. го­ри­зон­та­ми в ка­ж­дом.
М. п. 1 (2-я пол. 4-го тыс. до н. э.) – зем­лян­ки и по­лу­зем­лян­ки, имею­щие гли­но­бит­ный или ка­мен­ный очаг в цен­тре. Тол­щи­на слоя (0,15–0,2 м) сви­де­тель­ст­ву­ет о не­дол­го­вре­мен­но­сти су­ще­ст­во­ва­ния по­сёл­ка. Для ке­ра­ми­ки ха­рак­тер­ны плос­ко­дон­ные чер­но­ло­щё­ные горш­ки, ча­ши с вы­со­кой гор­ло­ви­ной, ша­ро­вид­ные «ам­фо­ры»; ук­ра­ше­ны от­пе­чат­ка­ми шну­ра и зуб­ча­то­го штам­па. Мн. ору­дия (ка­мен­ные или кос­тя­ные скреб­ки, но­жи, тёс­ла, свёр­ла, ши­лья, про­кол­ки, ке­ра­мич. скреб­ки) пред­на­зна­ча­лись для об­ра­бот­ки шкур, вы­дел­ки и рас­кроя кож, пря­де­ния шер­сти, тка­че­ст­ва. В ос­но­ве хо­зяй­ст­ва – жи­вот­но­вод­ст­во (в осн. мел­кий ро­га­тый скот). По ниж­не­му слою М. п. на­зва­на ниж­не­ми­хай­лов­ская куль­ту­ра, рас­про­стра­нён­ная в сте­пях к за­па­ду от Днеп­ра. Она воз­ник­ла в ре­зуль­та­те кон­так­тов ме­ст­ных групп сред­не­сто­гов­ской куль­ту­ры и бо­лее за­пад­ных – позд­них ло­каль­ных ва­ри­ан­тов три­поль­ской куль­ту­ры (Уса­то­во, Ту­до­ро­во) и гу­мель­ниц­кой куль­ту­ры (Бол­град, Ал­день). За­мет­ны её свя­зи с май­коп­ской куль­ту­рой и ке­ми-обин­ской куль­ту­рой. Эта куль­ту­ра ста­ла ком­по­нен­том в сло­же­нии ло­каль­ных ва­ри­ан­тов ям­ной куль­ту­ры в сте­пях к за­па­ду от Днеп­ра.
М. п. 2 (кон. 4-го – нач. 3-го тыс. до н. э.) – об­шир­нее и дол­го­вре­мен­нее (слой мощ­но­стью 0,5–0,6 м). Зем­лян­ки и по­лу­зем­лян­ки с оча­га­ми тех же ти­пов и ку­поль­ны­ми гли­но­бит­ны­ми пе­ча­ми; на­зем­ные до­ма, сло­жен­ные в ниж­ней час­ти из кам­ня. Ке­ра­ми­ка – ост­ро­дон­ные и плос­ко­дон­ные со­су­ды с пря­мым вен­чи­ком, плав­но пе­ре­хо­дя­щим в ту­ло­во; тес­то с при­ме­сью ра­ко­ви­ны, ре­же из­вест­ня­ка, что по­ка­за­тель­но для ям­ной куль­ту­ры; по вен­чи­ку и пле­чи­кам – бо­га­тый шну­ро­вой и гре­бен­ча­тый ор­на­мент, ря­ды круг­лых и оваль­ных «жем­чу­жин» по вен­чи­ку. Сре­ди ору­дий – ка­мен­ные то­по­ры-мо­ло­ты, рас­ти­раль­ни­ки, ме­та­тель­ные кам­ни; мед­ные ши­лья и др. В ста­де пре­об­ла­дал круп­ный ро­га­тый скот, зер­но по­сту­па­ло из об­лас­ти три­поль­ской куль­ту­ры. Ре­кон­ст­руи­ру­ют­ся мас­тер­ские – ко­же­вен­ные и по из­го­тов­ле­нию мел­ких ору­дий, пла­стин-за­го­то­вок, ук­ра­ше­ний из ме­ди.
М. п. 3 (2–3-я четв. 3-го тыс. до н. э.) су­ще­ст­вен­но рас­ши­ри­лось (до 1,5 га), поя­ви­лись ка­мен­ные сте­ны, рвы. На­ря­ду с по­лу­зем­лян­ка­ми бы­то­ва­ли од­но- и трёхкамерные по­строй­ки с ка­мен­ны­ми ос­но­ва­ния­ми и гли­но­бит­ны­ми сте­на­ми, в т. ч. мас­тер­ские (ме­тал­ло­об­ра­бот­ка, ко­же­вен­ное и кос­то­рез­ное де­ло, де­ре­во­об­ра­бот­ка и др.). В ке­ра­мич. ком­плек­се поя­ви­лись горш­ки с руч­ка­ми, мис­ки и ча­ши на 3–4 нож­ках, ри­ту­аль­ная по­су­да (ми­ниа­тюр­ные ча­ши, ку­риль­ни­цы); шну­ро­вой и гре­бен­ча­тый де­кор – на верх­них час­тях (ред­ко по всей внеш­ней по­верх­но­сти) со­су­дов, но в осн. по­су­да не ор­на­мен­ти­ро­ва­на. В верх­нем го­ри­зон­те М. п. 3 есть на­ход­ки ке­ра­ми­ки ка­та­комб­ной куль­ту­ры. За­мет­но воз­рос­ло ко­ли­че­ст­во мед­ных из­де­лий (ши­лья, но­жи, до­ло­та и др.), ме­талл ко­то­рых свя­зан с Кав­ка­зом. Вы­рос­ло по­го­ло­вье ско­та, иг­рав­ше­го важ­ную роль в об­ме­не (на зер­но и ме­талл) с жи­те­ля­ми бо­лее за­пад­ных зем­ле­дельч. ре­гио­нов и Сев. Кав­ка­за. Поя­ви­лось зем­ле­де­лие (от­пе­чат­ки зё­рен на ке­ра­ми­ке, жат­вен­ные ору­дия и др.), но оно име­ло под­соб­ную роль.
От­кры­тие на юге Вост. Ев­ро­пы ста­цио­нар­ных дол­го­врем. по­сёл­ков ти­па М. п. 1–3 по­зво­ли­ло вы­явить куль­тур­но-эко­но­мич. свя­зи ми­ров степ­но­го по­движ­но­го и осед­ло-зем­ле­дельч. на­се­ле­ния, из­ме­нить пред­став­ле­ние о со­ци­аль­но-эко­но­мич. уров­не и струк­ту­ре куль­тур ре­гио­на в эпо­ху ран­не­го ме­тал­ла.
(Кузьминых С.В. Статья в Большой Российской энциклопедии. Т. 20. — М., 2012. — С. 499-500.).Михайлівське поселення — багатошарове поселення доби міді-ранньої бронзи, залишки якого відкриті поблизу с. Михайлівка Нововоронцовського р-ну Херсон. обл. Досліджувалося 1952-55 (під кер-вом О. Лагодовської) та 1964. При розкопках нижнього культ. шару кінця 4 - 1-ї пол. 3 тис. до н.е. відкрито рештки невеликого поселення з напівземлянковими житлами з відкритими вогнищами. Мешканці займалися скотарством і землеробством. Дослідженнями середнього та верхнього шарів, які належали до ямної культурно-історичної спільності, відкрито залишки великого поселення - вироб. центру з майстернями з виготовлення металевих, кам'яних і кістяних виробів. Воно було оточене високими кам'яними мурамий глибокими ровами. Це найдавніша фортеця в Пд.-Сх. Європі. Виявлені матеріали свідчать про зв'язки степового населення з північнокавказькими племенами та племенами трипільської культури.
(О.Г. Шапошникова. Стаття з Енциклопедії історії України. Том 6. — Київ, 2009. — С. 690).Михайлівське поселення — Багатошарове пос. з матеріалами енеоліта-бронзи. Розташоване на Нижньому Подніпров’ї, біля с. Михайлівка Ново-Воронцовського р-ну Херсонської обл. Займало три пагорби на правому березі р. Підпільної - правої притоки Дніпра, висотою до 30 м. над рівнем річки. Відкрите О. Щепинським, досліджувалося 1952-1955 рр. О. Ф. Лагодовською, 1960 р. - О. Г. Шапошниковою. Нижній шар є епонімним дли пам'яток нижньомихайлівського типу. У ньому простежено кілька землянок стовпової конструкції з двосхилим дахом і відкритим глинобитним вогнищем. За межами жител розташовувалися окремі вогнища. Керам. виготовлена з глини з домішками черепашки ти вапняку. Знайдені плоскодонні горщики, конічні та напівсферичні миски, курильниця. Горщики мають досить високі вінця, округлий чи біконічний тулуб. Більшість посуду не орнаментована, поверхні загладжені, іноді підлощені. Орнамент: валики, відбитки гребінцевих штампів, шнура, перевитого шнура, наколи, ямки, перлини, серед останніх деформовані защипами. Переважають скребачки на відщепах, є ножі на пластинах ти відщепах, двобічно оброблені вістря до стріл підтрикутної форми, кістяні проколки, лощила, скобелі. Середній шар пос. поділяється на два горизонти. Нижньому відповідають залишки напівземлянок з відкритими вогнищами і печами із склепінням. Керам. виготовлена з глини з домішками песку, або піску з черепашкою. Трапляються плоскодонні опуклобокі горщики з досить високими відігнутими назовні вінцями. Орнамент: відбитки шнура, перевитого шнура, гребінцевих штампів, защипи, ямки, перлини, серед останніх - деформовані защипами. Орнамент нанесено на верхню частину посудини і на зріз вінець. Верхній горизонт пос. включає матеріали давньоямної к-ри Подніпров'я. З ними пов'язані залишки наземних жител з кам'яними основами стін і глинобитною долівкою. Керам. виготовлено з глини з домішками піску, черепашок, вапняку. Переважають горщики з яйцеподібним тулубом. Орнамент займає верхню частинуп осудин і складається з відбитків шнура, гребінцевих штампів та перлин. Верхній шар перекрив на центральному пагорбі попередні; він знайдений також на сусідніх пагорбах. Його матеріали не завжди чітко відокремлюються від середнього шару. Кам'яні оборонні споруди, вали і рови, зведені навколо центрального і південно-західного пагорбів. Житла наземні з кам'яними основами і глинобитними стінами, одно- і трикамерні. Господарські споруди будувалися з глини та очерету. Керам. виготовлена з глини з домішками піску та черепашок. Горщики мали опуклий тулуб, округле або плоске дно. Є посудини з високими, інколи жолобчастими вінцями й комірцем. Орнамент: відбитки гребінцевих штампів, шнура, вдавлення різної форми, серед останніх — перлини. З'являються посудини з ручками або вушками, є курильниці — чаші на ніжках. Знаряддя середнього та верхнього горизонтів суттєво не різняться між собою. З кременю виготовлялися скребачки, ножі, кинджали, вістря до стріл ти списів. З каменю зроблені сокири-молоти, розтиральники, кувалда, грузила, бойові сокири, булави. З кістки та рогу виготовлялися мотики, гарпуни, шила. З бронзи: шила, ножі, тесла, долота. Нижній шар М. П. є синхронним трипільській к-рі В II - С І і датується кінцем IV — першою третиною ІІІ тис. до н. е. Нижній горизонт середнього шару за фрагментами імпортної трипільської керам. гординештського типу є синхронним трипільській к-рі етапу С ІІ і датується серединою ІІІ тис. до н. е. Верхній горизонт середнього шару і верхній шар відносяться, ймовірно, до другої половини III тис. до н. е.
(Котова Н.С. Стаття з Словника-довідника з археології. — Київ, 1996. — С. 162-163).Монографии:
Коробкова Г.Ф., Шапошникова О.Г. Поселение Михайловка - эталонный памятник древнеямной культуры (экология, жилища, орудия труда, системы жизнеобеспечения, производственная структура). — СПб, 2005. — 316 с.
Лагодовська О.Ф., Шапошникова О.Г., Макаревич М.Д. Михайлiвське поселення. — Киïв, 1962. — 247 с.

Статьи:
Бiбiкова В. I., Шевченко А. I. Фауна Михайлiвського поселення. — В кн.: Лагодовська О. Ф., Шапошникова О. Г., Макаревич М. Д. Михайлiвське поселення. — Киïв, 1962. — С. 206–246.
Гаврилов А.В., Самар В.А., Тощев Г.Н. Новые материалы эпохи энеолита-бронзы из кургана у с. Михайловка. — В кн.: Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца. Тезисы докладов областной научно-практической конференции. — Луганск, 1990. — С. 54-55.
Коробкова Г.Ф. Орудия труда и жизнеобеспечение обитателей Михайловского поселения в эпоху палеометалла. — В кн.: Этнокультурное взаимодействие в Евразии. Кн. 1. — М., 2006. — С. 281-300.
Коробкова Г.Ф., Рысин М.Б., Шапошникова О.Г. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения. — Stratum plus: Archaeology and Cultural Anthropology. — 2009. — № 2. — С. 10-267.
Коробкова Г.Ф., Шапошникова О.Г. Культура доямного периода и жизнеобеспечение ее носителей (по материалам нижнего слоя поселения Михайловское). — в сб.: Орудия труда и системы жизнеобеспечения населения Евразии (по материалам эпох палеолита - бронзы). — СПб, 2004. — С. 30–49..
Котова Н. С. К проблеме сложения памятников нижнемихайловского типа. — В сб.: Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н. э. - V в. н. э. — Тирасполь, 1994. — С. 36–39.
Лагодовская Е.Ф. Михайловское поселение и его историческое значение. — в: Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 4. — 1955. — С. 119–121.
Лагодовская Е.Ф., Макаревич М.Л., Шапошникова О.Г. Раскопки Михайловского поселения в 1954 г. — В: Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 5. — 1955. — С. 13–18.
Макаревич М.Л. Раскопки первого Михайловского поселения. — в: Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 4. — 1955. — С. 122–123.
Разумов С.М. Рец.: Г.Ф. Коробкова, М.Б. Рысин, О.Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения. — Археологія. — 2014. — № 4. — С. 139-141.
Самар В.А. Курган эпохи энеолита - бронзы вблизи Михайловского поселения. — Древности Степного Причерноморья и Крыма. Том III. — Запорожье, 1992. — с. 40-49.
Телегiн Д. Я. Енеолiтичнi степи i пам’ятки нижньомихайлiвського типу. — в: Археологiя. — 1971. — № 4. — С. 3–17.
Тощев Г.Н., Самар В.А. Новые археологические материалы из с. Михайловки Херсонской области. — Древнее Причерноморье. Краткие сообщения Одесского Археологического общества. — Одесса: Одесский археологический музей, 1994. — С. 80-83.
Шапошникова О.Г. Об одной группе керамики из верхнего слоя Михайловского поселения. — в: Советская археология. — № 4. — 1970. — С. 180–183..
Шапошникова О.Г. Пам’ятки типу нижнього шару Михайлiвки. — в: Археологiя Украïнськоï РСР. Т. I. — Киïв, 1971. — С. 250–258.
Шапошникова О.Г. Памятники нижнемихайловского типа. — в: Археология Украинской ССР. Т. I. — Киев, 1985. — С. 324–331.
Шапошникова О.Г. Раскопки второго Михайловского поселения. — в: Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 4. — 1955. — С. 124–125.
Шевченко А.И. Фауна поселения эпохи бронзы в с. Михайловка на нижнем Днепре. — Краткие сообщения Института археологии Академии наук УССР. — Вып. 7. — 1957. — С. 36-37.