Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1956. — 131 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі...
Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1956. — 131 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі...
Торонто: "Євшан-Зілля", 1974. - 127 с. Зміст Юрій Клиновий: Нетоптаним шляхом Вступ — характеристика творчости В. Стефаника Стефаників світ Соціологічний образ українського села (В оповіданнях "Май" і "Палій") Психологічна аналіза в "Сконі" Драматизм дії в "Кленових листках" Драматизм дії в оповіданні "Злодій" Зразок хисту характеристики Композиція Індивідуалізування типів...
К.: Радянська школа, 1991. — 222 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм, цей стиль...
К.: Радянська школа, 1991. — 222 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм, цей стиль...
Монографія. — Київ: Наукова думка, 1982. — 199 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі...
Монографія. — Київ: Наукова думка, 1982. — 199 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі...
К.: Товариство "Знання", 1971. — 47 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм, цей стиль...
К.: Товариство "Знання", 1971. — 47 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм, цей стиль...
К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960. — 96 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі...
К.: Державне видавництво художньої літератури, 1960. — 96 с. Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі...
Харків: Український робітник, 1929. — 76 с.
„Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта—це література". (Із Стефаникового листа)
Стаття. — Слово і час. — К., 1992. — № 5. — С. 55-69. Літературний доробок Василя Семеновича Стефаника за своїм обсягом невеликий, але за своєю суттю – вагомий внесок у літературу кінця XIX початку XX століття. Поруч з В. Стефаником важко поставити ще когось із новелістів. Він специфічний, він особливий, він неординарний, він безстрашний, він не боїться порушувати кордони...
Стаття. — Слово і час. — К., 1992. — № 5. — С. 55-69. Літературний доробок Василя Семеновича Стефаника за своїм обсягом невеликий, але за своєю суттю – вагомий внесок у літературу кінця XIX початку XX століття. Поруч з В. Стефаником важко поставити ще когось із новелістів. Він специфічний, він особливий, він неординарний, він безстрашний, він не боїться порушувати кордони...
Монографія. - НАНУ ; Львівське відділення Ін-ту літератури ім. Т.Г. Шевченка ; Ін-т українознавства при Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. - Львів, 2009. - 232 с. У книжці на багатому фактографічному матеріалі, зокрема на рукописних джерелах, розкрито взаємини Івана Франка й Василя Стефаника як найчільніших представників „старшого" і „молодого"...
Факультет : філологічний. Спеціальність: українська мова і література. Предмет: історія української літератури. - 11 с.
Про те, що український модернізм формується під впливом філософії Ніцше, було звернено увагу в українській критиці ще на початку століття: "Всі характеристичні риси модерних напрямів сходяться в філософії Ніцше, яку ми вважаємо теоретичною синтезою модернізму...
Мюнхен: Сучасність, 1989. — 277 с.
Складаю щиру подяку мґр-ові Юрієві Стефаникові за дозвіл користуватися його приватною бібліотекою та зібраними матеріялами про його батька Василя Стефаника, а передусім професорові Іванові Кошелівцеві та професорові Леонідові Рудницькому за їхні цінні зауваження при перегляді закінченого манускрипту. Окремо дякую також Адміністрації...
Комментарии