Toronto: University of Toronto Press, 2017. — 304 p. — ISBN-10: 1487501536; ISBN-13: 978-1487501532. In Beau Monde on Empire’s Edge , Mayhill C. Fowler tells the story of the rise and fall of a group of men who created culture both Soviet and Ukrainian. This collective biography showcases new aspects of the politics of cultural production in the Soviet Union by focusing on...
У 3 томах. — Редкол. тому: І. Юдкін (відп. ред.). — Київ: 2017. — 676 с. Перший том «Історії українського театру» присвячений розвиткові театрального мистецтва України від його зародження до 1914 року. У ньому висвітлено основні явища та особливості акторського мистецтва, режисури, сценографії, театральної критики впродовж періоду становлення української національної культури....
У 3 т. — НАН України, ІМФЕ ім. М.Т.Рильського; редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — Л. Барабан, В. Гайдабура, О.Красильникова, Ю.Станішевський та ін.; Редкол. тому: І. Юдкін (відп. ред.), О. Шевчук (відп. секретар). — К., 2009. — 876 с. Другий том «Історії українського театру» присвячений розвиткові театрального мистецтва України впродовж першої половини XX століття. У...
Прага: Укр. громад. вид. фонд, 1925. — 272 с.
В даній публікації історик мистецтва й театру Дмитро Антонович робить спробу зібрати і систематизувати матеріали з історії театру за період 1619-1919 рр., які йому пощастило знайти за кордоном. Видана у 1920р., праця доповнювалася ще 4 роки і в 1924 р. у Празі вийшов оновлений варіант. Автор розглядає такі види театру, як шкільний,...
Прага; Берлін: Нова Україна, 1923. — 15 с. В історії нового українського театру найменше розроблений і досліджений — період першої половини дев’ятнацятого віку. В той час, як учені й історики літератури дуже багато праці поклали на освітлення старшого періоду театру на Україні — шкільного театру сімнацятого й вісімнацятого віків, принаймні, репертуару того часу, в той час, як...
Прага: Нова Україна, 1923. — 15 с. В історії нового українського театру найменше розроблений і досліджений — період першої половини дев'ятнацятого віку. В той час, як учені й історики літератури дуже багато праці поклали на освітлення старшого періоду театру на Україні — шкільного театру сімнацятого й вісімнацятого віків, принаймні, репертуару того часу, в той час, як період...
Прага: Нова Україна, 1923. — 15 с. В історії нового українського театру найменше розроблений і досліджений — період першої половини дев'ятнацятого віку. В той час, як учені й історики літератури дуже багато праці поклали на освітлення старшого періоду театру на Україні — шкільного театру сімнацятого й вісімнацятого віків, принаймні, репертуару того часу, в той час, як період...
Львів: Друк. НТШ, 1938. – 24 c. Прочитано на засіданні Українсьокго Історичио-Філологїчного Товариства у Празі, 3 грудня 1935 року. Русов працює виключно як етнограф із Чубинським, а в етнографії зосереджується на народній музиці, і крім того, бере енергійну участь як співак і актор в українських виставах у Києві. Цю участь він почав брати, ще бувши студентом київського...
Прага: Укр. громад. вид. фонд, 1925. — 272 с. В даній публікації історик мистецтва й театру Дмитро Антонович робить спробу зібрати і систематизувати матеріали з історії театру за період 1619-1919 рр., які йому пощастило знайти за кордоном. Видана у 1920р., праця доповнювалася ще 4 роки і в 1924 р. у Празі вийшов оновлений варіант. Автор розглядає такі види театру, як шкільний,...
Прага: Нова Україна, 1923. — 14 с. Найстарші наші відомости, що сягають початку XVII. віку, свідчать, що український театр стояв тоді на височіні, взагалі відповідній до європейського театру XVI. віку, цебто, театру, що вже пережив перші стадії розвою середньовічного театру й обновився в часі Відродження. На цей час уже старі середньовічні типи театральних творів, як містерії —...
Прага: Нова Україна, 1923. — 14 с. Найстарші наші відомости, що сягають початку XVII. віку, свідчать, що український театр стояв тоді на височіні, взагалі відповідній до європейського театру XVI. віку, цебто, театру, що вже пережив перші стадії розвою середньовічного театру й обновився в часі Відродження. На цей час уже старі середньовічні типи театральних творів, як містерії —...
Київ: Софія, 2009. — 145 с. «Український театр: шлях до себе» — комплексне дослідження українського театрального процесу часів від проголошення незалежності 1991 року й до сьогодні, в якому окрема та особлива увага зосереджена на тенденціях та подіях у період 2014–2018 рр. Групі авторів було важливо передусім створити робочу модель для дослідження театральної галузі України,...
Ін-т проблем сучасного мист-ва Нац. акад. мист-в України. — Київ: Фенікс, 2010. — 368 с.: 16 л. вкл. — ISBN: 978-966-651-849-8. Монографію присвячено дослідженню українського театру 1920-х років, коли експеримент і пошук нових сценічних форм стали основною ознакою творення театрального мистецтва. Відтворюючи тогочасний суспільно-політичний і культурний контекст авторка...
К.: Волосожар, 1913. – 166 с. Метою нашого видавництва є виданнє книжок з обсягу теорії мистецтва і художної літератури. З усіх мистецтв театральне мистецтво у нас чи не найменш обслідоване до сього часу і потрібує грунтовних праць, – йому ми і присвячуємо нашу першу скромну пробу. Микола Кіндратович Вороний (* 24 листопада 1871 (старий стиль), Катеринославщина – † 7 червня 1938,...
Ін-т проблем сучасн. мист-ва НАМ України. — К.: Фенікс, 2012. — 944 с.: іл.; XVI с. вкл. — ISBN: 978-966-136-024-1. Фундаментальне видання «Український театр XX століття: Антологія вистав» доповнює і деяким чином продовжує «Нариси з історії театрального мистецтва України XX ст.», підготовлені відділом театру та музичної культури ІПСМ НАМ України (К., 2006). Праця є...
Популярний нарис історії українського театру. — К. : Книгоспілка, 1925. — 178, [1] с. : іл., портр., [1] арк. іл. У нарисі подається популярний огляд розвитку українського театру й драми від початку його заснування. В ньому міститься переважно фактичний матеріал і найзагальніші відомості, що допоможуть зорієнтуватись у знайомстві з минулим українського театру.
Львів; Київ; Харків: Літопис, 2012. — 656 с. + 104 с. ілюст. — ISBN: 978-966-8853-22-7. «Життя і творчість Леся Курбаса» – книжка про творчий і життєвий шлях найвидатнішого українського режисера першої третини XX ст. Леся Курбаса. У книжці свідомо поєднано рецепції українських театрознавців старшого, середнього та молодого покоління для всебічного висвітлення особливої...
Львів: Ліга-Прес, 2010. — 452 с. : іл. — ISBN: 978-966-397-138-4. «Театральні відлуння» – це справді неординарна реакція автора на сучасні йому мистецькі події, роздуми про творчість українських акторів та аналіз постав на українській сцені вітчизняної та зарубіжної драматургії у ретроспективі. Пошуки й відкриття незнаних досі фактів сценічної історії п’єс та інсценівок («Сонце...
Сборник воспоминаний об одном харьковском театре. — Лос-Анджелес; Харьков. — 2009. — 304 с. Сборник обычных воспоминаний о необычном молодежном театре-студии «РАДУГА» Харьковского областного Дома учителя. Самодеятельным коллективом были поставлены с 1972 по 1976 годы спектакли по пьесам Ж.Ануйя «Жаворонок» и А.Н.Островского «Снегурочка», киносценарию Е. Митько «Бумбараш»....
Бібліографічний покажчик / Ніжин. держ.ун-т ім. М. Гоголя, Б-ка ім. акад. М. О. Лавровського. Вступ. ст. Г. В. Самойленка. – Ніжин : Вид-во НДУ, 2014. — 33 с.
Заньковецька (Адасовська) Марія Костянтинівна (3.08.1854-4.10.1934) - велика українська актриса, першою в Україні удостоєна звання народної артистки республіки (1922).
НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ, 2016. — 280 с. Витоки українського театру Прототеатральні форми сценічного мистецтва: ігри та обряди, літургійне дійство та скоморохи (Р. Пилипчук) Початки мистецтва сценографії у фольклорних прототеатральних дійствах (О. Красильникова) Старовинний український театр до унормування нової української мови (XVI-XVIII століття)...
Львів: Каменяр, 1989. — 80 с. Фотонарис про Львівський театр опери та балету імені Івана Франка розповідає про будівлю театру як архітектурно-художню та історичну пам'ятку Львова, про творче становлення театрального колективу, вокальну, хореографічну і сценічну майстерність виконавського складу, провідних артистів театру.
Львів: Каменяр, 1989. — 80 с. Фотонарис про Львівський театр опери та балету імені Івана Франка розповідає про будівлю театру як архітектурно-художню та історичну пам'ятку Львова, про творче становлення театрального колективу, вокальну, хореографічну і сценічну майстерність виконавського складу, провідних артистів театру.
Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 448 с. На підставі документальних джерел книжка розповідає про становлення театральних колективів у Львові, вокальну і хореографічну, сценічну майстерність виконавців минулого й сьогодення. Уважний і зацікавлений читач переконається, яким насиченим було і є у Львові театральне життя. Сповненими найнесподіваніших емоцій можуть...
Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. — 142 с.: ил. Книга полностью посвящена театрам г. Харькова. Несмотря на то, что Харьков является одним из центров провинциального театрального искусства, до сегодняшнего дня не было попытки объединить известные материалы по истории харьковских театров. Данное исследование не претендует на полноту и законченность, его...
Харків: Державне видавництво України, 1929. — 83 с. З ім'ям Анатоля Петрицького неподільно звязаний початок відродження українського образотворчого мистецтва, той рвучкий темпом процес, що після повалення царату почав широко розгортатися на всіх ділянках нашого культурного фронту.
Київ: Видавництво АН УРСР, 1959. — 647 с. Другий том нарисів з історії українського радянського драматичного театру — колективна праця наукових співробітників відділу театру і кіно Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук Української РСР. Автори: кандидат мистецтвознавства М. К. Йосипенко — нарис перший (1917—1921), нарис другий (1921—1926); кандидат...
Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. — Київ: Інтертехнологія, 2006. — 1054 с.: іл. «Нариси з історії театрального мистецтва України XX століття» є першою за багато років спробою колективу українських театрознавців комплексно дослідити сценічну практику в Україні XX століття, систематизувати факти та явища театрального процесу в Україні зазначеного...
Редкол. тому: І. Юдкін (відп. ред.). — НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — 2017. — 676 с. Перший том «Історії українського театру» присвячений розвиткові театрального мистецтва України від його зародження до 1914 року. У ньому висвітлено основні явища та особливості акторського мистецтва, режисури, сценографії, театральної критики впродовж періоду становлення української...
НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — К., 2009. — 877 с. Другий том «Історії українського драматичного театру» присвячений розвиткові театрального мистецтва України впродовж першої половини XX століття. В ньому висвітлено основні явища та особливості розвитку драматургії, режисури, акторського мистецтва, сценографії, театральної критики однієї з найскладніших епох історії...
М.: РОССПЭН, 1996. — 327 с.: 24 с. илл. В книге исследуется украинский театр XVII–XVIII вв., находившийся на пересечении таких культурных границ, как светское – сакральное, барокко – средние века, католицизм – православие. В нем, как показывает автор, отчетливо выражено существо тех процессов, которые протекали в истории культуры восточной ветви славянских народов в эпоху барокко....
Переклад з рос. — Львів, 2004. — 336 с. — ISBN: 966-613-349-0. У книзі досліджується український театр XVII—XVIII ст., що перебував на перетині таких культурних кордонів, як світське-сакральне, бароко-середні віки, католицизм-православ’я. У ньому — як стверджує автор — чітко виражена суть тих процесів, які відбувалися в історії культури східної гілки слов’янських народів в...
Львів: Ліга-Прес, 2005. — 376 с. — ISBN: 966–8293–92–4. У книзі вперше в українському театрознавстві грунтовно досліджено і показано на широкому тлі соціального і культурного життя Галичини історію зародження, становлення і розвитку єврейського професійного театру у Львові, його трагічну долю в роки Другої світової війни і Холокосту, а також у нелегкий повоєнний час....
СПб.: Типография А. С. Суворина, 1907. — 244 стр.
Книга представляет собой заметки по "живой истории" украинского театра конца 19 века. В непринужденном, почти дневниковом стиле автор делится впечатлениями от игры актеров (в частности, Марии Заньковецкой и Марка Кропивницкого) , анализирует специфику, дух, манеру, актерскую технику, присущую малороссийской театральной школе,...
К.: Мистецтво, 1947. — 135 с. Книга написана дружиною І. Тобілевича - Софією Тобілевич, яка була й однією з актрис "театру корифеїв". В семи коротких нарисах перед читачем проходять найвизначніші діячі старого українського театру — М. Кропивницький, М. Старицький, П. Саксаганський, М. Заньковецька, І. Тобілевич, М.Садовська-Барілотті і М. Садовський. Автор подає цікаві...
Київ: Фенікс, 2005. — 392 с.
Через опрацьовані мною архівні матеріали висвітлено стосунки Садовського з багатьма відомими політичними і культурними діячами, колегами по сцені — чоловіками і жінками, упродовж півстоліття, зокрема, драматичні, із зіркою української сцени Марією Заньковецькою. Читач дізнається про маловідомі, навіть театрознавцям, еміграційний (1920—1926 роки) і...
Львів: Накладом фонду "Учітеся, брати мої", 1934. — 256 с.
«Нарис історії українського театру в Галичині» — це збірка «історій зсередини», спогадів і досліджень, написана С. М. Чарнецьким. Автор зосереджує увагу на самовідданій праці акторів, складає своєрідний мартиролог жерців сцени, що споріднює історичне дослідження з елегійними спогадами. «Нарис.» є дослідженням із...
Нариси, статті, матеріали, світлини. — Львів: Літопис, 2014. — 584 с. + 106 с. ілюст. — ISBN: 978-966-8853-44-9. «Історія українського театру в Галичині» – збірник праць Степана Чарнецького, поета-молодомузівця, рецензента, режисера, історика театру. Книжка достойно вшановує 150-літній ювілей Галицької професіональної сцени (29 березня 1864 р.) і пам’ять С. Чарнецького –...
Альбом. — Театр им. Ивана Франка. — Киев: Типо-литография Лубковского, 1902. — 172 с. По случаю 25-летия артистической деятельности и 10-летия Киевской антрепризы.
К.: Мистецтво, 1965. — 238 с. Збірник теоретичних робіт Г. П. Юри - режисера, актора - одного із засновників Національного Українського драматичного театру імені Івана Яковича Франка.
Комментарии