Київ: Радянський письменник, 1952. — 487 с. До збірки увійшли роботи: - із книги «Магістралями життя»; - із книги «Творча сила народу»; - із книги «В армії великого стратега».
Київ: Держлітвидав, 1954. — 291 с. До вибраного Павла Тичини увійшли дві поеми («Шевченко і Чернишевський» (уривки) і «Похорон друга»), також вибрані вірші різних років.
Київ: Держ. літ. вид-во, 1939. – 320 с. У збірці, що побачила світ у 1939 році, представлено вибрані вірші українського поета, перекладача, публіциста і громадського діяча Павла Григоровича Тичини (1891–1967). До книги увійшли ранні твори 1910–1912 років, вірші з першої поетичної збірки «Соняшні кларнети» (1918), окремі цикли творів «Плуг» (1920), «Вітер з України» (1925),...
Київ: Держ. літ. вид-во, 1939. — 320 с. У збірці, що побачила світ у 1939 році, представлено вибрані вірші українського поета, перекладача, публіциста і громадського діяча Павла Григоровича Тичини (1891–1967). До книги увійшли ранні твори 1910–1912 років, вірші з першої поетичної збірки «Соняшні кларнети» (1918), окремі цикли творів «Плуг» (1920), «Вітер з України» (1925),...
Харків: Червоний шлях, 1924. — 86 с. Представлена поетична збірка Павла Григоровича Тичини «Вітер з України», що вийшла друком у 1924 році у Львові, стала визначною подією в літературному житті України. В одному із творів («Голод») Тичина розповідає про страхіття голодомору в Україні у 1921–1923 роках. На думку дослідників, у цій збірці Павло Тичина «ще намагався зберегти своє...
Гей, вдарте в струни, кобзарі, Хто ж це так із тебе насміяться смів? Пам'яти тридцяти. По хліб шла дитина — трояндно! Ой що в Софійському заграли дзвони, затремтіли. Загупало в двері прикладом.
Київ: Друкарь, 1920. — 31 с. Представлено цикл віршів у прозі Павла Тичини, в якому поет продовжує тему перемоги добра в серцях людських як передумови до перемоги над озвірілим злом у суспільстві. У цій збірці відбивається поступова зміна світогляду і переконань поета. Майже зовсім зникає музичність і милозвучність, натомість приходить розуміння світла, яке наче генерує межу,...
Київ: Друкарь, 1920. — 31 с. Представлено цикл віршів у прозі Павла Тичини, в якому поет продовжує тему перемоги добра в серцях людських як передумови до перемоги над озвірілим злом у суспільстві. У цій збірці відбивається поступова зміна світогляду і переконань поета. Майже зовсім зникає музичність і милозвучність, натомість приходить розуміння світла, яке наче генерує межу,...
Київ: Друкарь, 1920. — 31 с. Представлено цикл віршів у прозі Павла Тичини, в якому поет продовжує тему перемоги добра в серцях людських як передумови до перемоги над озвірілим злом у суспільстві. У цій збірці відбивається поступова зміна світогляду і переконань поета. Майже зовсім зникає музичність і милозвучність, натомість приходить розуміння світла, яке наче генерує межу,...
Київ: Наукова думка, 1983. — 748 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Видавництво: Нові шляхи, 1922. - 102 с.
Видання об'єднує твори Павла Тичини з декількох поетичних збірок: "Соняшні кларнети", "Плуг", "Замість сонетів і октав".
Збірка «Плуг» (1920) принесла авторові славу «співця нового дня». Вітер. Сійте... І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв. На майдані коло церкви. Упав же він... Ронделі.
Київ: Радянський письменник, 1982. — 261 с. Написано у формі щоденника, повість видатного українського поета була створена у 1920 році під час мандрівки уславленої капели по містах і селах Правобережної України. Твір вражає безпосередністю вражень, лаконізмом описів, тонкістю психологічних характеристик персонажів, дотепним гумором, глибокою життєвою правдивістю.
Львів: Атлас, 1977. — 259 с. Поезія Павла Тичини була прикладом, маяком-орієнтиром, літературним університетом для багатьох поколінь письменників, на Україні і поза Україною сущих... Не всі обов’язково наслідували його стиль, але всі неодмінно зважували на його досвід. Про його школу і досі говорять сучасники, посилаються на неї й пові покоління діячів красного письменства. Ця...
Львів: Атлас, 1977. — 259 с. Поезія Павла Тичини була прикладом, маяком-орієнтиром, літературним університетом для багатьох поколінь письменників, на Україні і поза Україною сущих... Не всі обов’язково наслідували його стиль, але всі неодмінно зважували на його досвід. Про його школу і досі говорять сучасники, посилаються на неї й пові покоління діячів красного письменства. Ця...
Харків: Мистецтво, 1945. — 16 с. І строки минули — вдарила війна. І друг подав про себе вістку: вся ж країна гордилась ним, який, немов той плуг, в'оравсь у ворога! І кров зміїна круг нього по коліна піднялась... Та друг мій, Ярослав, ще й після того не раз був на устах усіх. Велась жорстока боротьба за Харків. Строго його оточували наші. Все ж нерівні були сили, й Ярославу...
22 червня 1941 року. Фашисти вчинили напад на нашу землю. Настав час грізних випробувань для нашого народу. Павло Григорович Тичина, передчуваючи цю страшну війну, писав: Розстановка ж сил у світі і жорстока, і складна. Що Європа в ближнім літі стрепенеться аж до дна. Під впливом нових обставин творчість Тичини змінюється. Перебуваючи в той час в Уфі, столиці Башкирії,...
Київ: Мистецтво, 1981. — 299 с. — (Пам'ятки естетичної думки). До книжки ввійшли твори, статті, висловлювання Павла Тичини — автора багатьох літературознавчих праць про Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, О. Пушкіна, М. Гафурі, К. Хетагурова та інших. В них поет висловлює свої погляди на роль і місце літератури в суспільстві, майстерність поета.
Київ: Мистецтво, 1981. — 299 с. — (Пам'ятки естетичної думки). До книжки ввійшли твори, статті, висловлювання Павла Тичини — автора багатьох літературознавчих праць про Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, О. Пушкіна, М. Гафурі, К. Хетагурова та інших. В них поет висловлює свої погляди на роль і місце літератури в суспільстві, майстерність поета.
К.: АДЕФ-Україна, 2012. — 47 с.
Текст паралельно українською, російською, англійською, французькою, грузинською мовами.
Автори перекладів: Ігор Качуровський (російською), Рауль Чілачава (грузинською), Стефан Комарницький (англійською), Дмитро Чистяк (французькою).
К.: АДЕФ-Україна, 2012. — 47 с.
Текст паралельно українською, російською, англійською, французькою, грузинською мовами.
Автори перекладів: Ігор Качуровський (російською), Рауль Чілачава (грузинською), Стефан Комарницький (англійською), Дмитро Чистяк (французькою).
Своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. У поезіях Тичини роздуми героя вкрай напружені, вони подаються в рухові, постійних змінах. Настрої, емоції ніби женуться один за одним.
Поезії:
Золотий гомін.
Війна.
Скорбна мати.
Дума про трьох вітрів....
Київ: Вид. т-во «Друкарь», 1920. – 67 с. Представлено друге видання першої книжки Павла Григоровича Тичини «Сонячні кларнети» (1918). До збірки увійшли оригінальні твори, що друкувалися впродовж 1914–1918 років, деякі опубліковано вперше («Не Зевс, не Пан…», «Цвіт в моєму серці», «Подивилась ясно…», «Світає…», «Туман» і «Вітер» із циклу «Енгармонійне» та ін.). Друге видання...
Київ: Друкарь, 1920. — 67 с. Представлено друге видання першої книжки Павла Григоровича Тичини «Сонячні кларнети» (1918). До збірки увійшли оригінальні твори, що друкувалися впродовж 1914–1918 років, деякі опубліковано вперше («Не Зевс, не Пан…», «Цвіт в моєму серці», «Подивилась ясно…», «Світає…», «Туман» і «Вітер» із циклу «Енгармонійне» та ін.). Друге видання збірки «Сонячні...
Київ: Держ. літ. вид-во, 1941. — 136 с. Представлено перше видання однієї із «партійно витриманих» поетичних збірок Павла Григоровича Тичини. У книзі із вишуканою назвою «Сталь і ніжність», що вийшла друком у 1941 році, представлено написані у 1939–1941 роках твори. Абстрактно-експресіоністична майстерність опублікованих віршів вражає перевагою ударних, ніби безоглядно...
Київ: Наукова думка, 1983. — 748 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1984. — 663 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1984. — 663 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1984. — 511 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1984. — 511 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1986. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1985. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Наукова думка, 1987. — 591 с. Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох...
Київ: Спілка рад. письменників України, 1942. — 27 с. Представлено перше видання збірки Павла Григоровича Тичини «Тебе ми знищим – чорт з тобою». Книга, що вийшла друком у 1942 році, присвячена воєнній тематиці. Видання містить не лише «партійно витримані» твори, що відповідали тогочасній генеральній лінії партії, а й сповнені патріотизму та палкої любові до Батьківщини –...
Одеса: ЦК ЛКСМУ: Вид-во дит. літ., 1940. — 17 с. Представлено поему Павла Тичини, присвячену українському письменнику Юрію Федьковичу. Багато ілюстроване видання вийшло друком у 1940 році. Наприкінці книги вміщено статтю Павла Тичини, в якій висвітлено історію Північної Буковини, а також життєвий і творчий шлях західноукраїнського поета Юрія Федьковича.
Київ: Веселка, 1986. — 147 с. До збірки увійшли вірші та поеми одного з основоположників української радянської літератури, видатного поета і вченого, публіциста і перекладача, державного і громадського діяча, академіка АН УРСР, лауреата Державної премії СРСР і Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, Героя Соціалістичної Праці Павла Григоровича Тичини (1891 —1967). Це твори...
Київ: Веселка, 1986. — 147 с. До збірки увійшли вірші та поеми одного з основоположників української радянської літератури, видатного поета і вченого, публіциста і перекладача, державного і громадського діяча, академіка АН УРСР, лауреата Державної премії СРСР і Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, Героя Соціалістичної Праці Павла Григоровича Тичини (1891 —1967). Це твори...
Харків: ЛІМ; ДВОУ, 1931. — 32 с. Представлено перше видання однієї із витриманих у дусі соціалістичного реалізму поетичних збірок Павла Григоровича Тичини – «Чуття єдиної родини». Книга вийшла друком у 1938 році у Києві. Відкриває видання вірш із однойменною назвою («Чуття єдиної родини»), представлено поетичні твори, написані переважно у 1937–1938 роках, вміщено уривки поем....
Київ: Держ. літ. вид-во, 1938. — 116 с. Представлено перше видання однієї із витриманих у дусі соціалістичного реалізму поетичних збірок Павла Григоровича Тичини – «Чуття єдиної родини». Книга вийшла друком у 1938 році у Києві. Відкриває видання вірш із однойменною назвою («Чуття єдиної родини»), представлено поетичні твори, написані переважно у 1937–1938 роках, вміщено уривки...
Комментарии