Кащенко Адриан

Весна почала вже вбирати степ у зелені шати, оздоблені ріжноколіровми квітками. Від краю до краю неба, скільки оком глянь, простягся той степ тихий, покійний і рівний, як море у теплий безвітряний день. Ні ярочка у степу, ні горбочка. Тільки могили, нерухомі степові вартові, край неба бовваніють, про минуле згадують.

Історична повість. "Весна почала вже вбирати степ у зелені шати, оздоблені ріжноколіровми квітками. Від краю до краю неба, скільки оком глянь, простягся той степ тихий, покійний і рівний, як море у теплий безвітряний день. Ні ярочка у степу, ні горбочка. Тільки могили, нерухомі степові вартові, край неба бовваніють, про минуле згадують. Тільки орел, що розпластавши у повітрі...

Історична повість. "Великий Луг споконвіку привалював різні народи, навіть «батько історії», грецький історик Геродот присвятив одну із своїх розповідей цій території. У часи козацтва ця земля уособлювала волю і жодні небезпеки не могли спинити українців у заселенні цього краю."

Великий Луг споконвіку відомий давньому культурному світові. Ще за чотири століття до Різдва Христа, себто за 2300 років до наших часів, грецький учений і письменник Геродот уже описував цю величезну, вкриту лісом низину, порізану й омиту протоками Дніпра, яку він звав Гілеєю.

Не забути мені вас, прудкі дніпрові хвилі. Не забути вас, прозорі, блакитні. Й вас не забути, похмурі скелі Хортиці й зелені дуби Сагайдачного. Вже старість тисне мені на плечі, а Сагайдачне з його чарівними, величними краєвидами, мов намальоване, ще й зараз стоїть перед моїми очима.

Історична повість. "(уривок з книги "Сагайдачне")* Не забути мені вас, прудкі дніпрові хвилі. Не забути вас, прозорі, блакитні. Й вас не забути, похмурі скелі Хортиці й зелені дуби Сагайдачного. Вже старість тисне мені на плечі, а Сагайдачне з його чарівними, величними краєвидами, мов намальоване, ще й зараз стоїть перед моїми очима. Хто з українців не чув про славного гетьмана...

Історична повість. "(оповідання з часів скасування Запорозької Січі) "У козаків-запорожців був дуже гарний звичай, щоб біля всякого статечного козака, не кажучи вже про військову старшину, був один або й більше хлопців-недолітків. Ті хлопці в давні часи звалися джурами, а пізніше — молодиками. Джура доглядав коня та зброю свого названого батька-запорожця, ходив разом з ним у...

У козаків-запорожців був дуже гарний звичай, щоб біля всякого статечного козака, не кажучи вже про військову старшину, був один або й більше хлопців-недолітків. Ті хлопці в давні часи звалися джурами, а пізніше — молодиками. Джура доглядав коня та зброю свого названого батька-запорожця, ходив разом з ним у походи й навіть; у бойовищах ставав йому в пригоді, набиваючи рушницю,...

На горбочку біля Базавлука, там, де річка, падаючи в Дніпро, розлилася просторим, як море, лиманом Великi Води, за часів Запорозької Січi стояли три хати, а навколо хат, поприсідавши до землi, мов паляницi на черенi, жовтіли солом'яними стріхами комори, повітки, сажi й іншi будівлi хліборобсько-скотарського господарства. За межами тих будівель, далеко на гору, розстилався степ, а...

Історична повість. "На горбочку біля Базавлука, там, де річка, падаючи в Дніпро, розлилася просторим, як море, лиманом Великі Води, за часів Запорозької Січі стояли три хати, а навколо хат, поприсідавши до землі, мов паляниці на черені, жовтіли солом'яними стріхами комори, повітки, сажі й інші будівлі хліборобсько-скотарського господарства. За межами тих будівель, далеко на гору,...

Історична повість. "Боротьба у другій половині XVII віку Польщі, Туреччини та Московської держави за владу над Україною, разом із змаганням самої України за свою волю й незалежність од сусідів, як відомо, мала наслідком Велику Руїну Правобережної України та зміцнення московської влади на Лівобережній."

Боротьба у другій половині XVII віку Польщі, Туреччини та Московської держави за владу над Україною, разом із змаганням самої України за свою волю й незалежність од сусідів, як відомо, мала наслідком Велику Руїну Правобережної України та зміцнення московської влади на Лівобережній. Запорожці упевнились у тому, що московська зверхність загрожує існуванню Війська Запорозького і...

Історична повість. "З юнацьких літ мене цікавило, чому це люди ніяк не впорядкуються, щоб усі однаково добре жили й усім було вільно, як от у наших запорожців, що не мали ні панів, ні мужиків, ні старців, ні дуків. Загадкою здавалося мені и те, що вибірна запорозька старшина могла керувати завзятими, волелюбними й запеклими козаками, хоча й сама бутність її на урядових посадах...

З юнацьких літ мене цікавило, чому це люди ніяк не впорядкуються, щоб усі однаково добре жили й усім було вільно, як от у наших запорожців, що не мали ні панів, ні мужиків, ні старців, ні дуків. Загадкою здавалося мені и те, що вибірна запорозька старшина могла керувати завзятими, волелюбними й запеклими козаками, хоча й сама бутність її на урядових посадах цілком залежала від...

Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1635 роцi, був на Січi запорозьким кошовим отаманом Іван Сулима. За своїх молодих літ Сулима придбав собi великого войовничого хисту й завзяття, бо козакував саме під час славних походів гетьмана Сагайдачного. З Сагайдачним Сулима i Кафу турецьку у Криму здобував, i Трапезонтза Чорним морем аж двічi руйнував, i околицi Царгорода огнем...

(Про гетьмана Івана Сулиму). Історична повість. "Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1635 році, був на Січі запорозьким кошовим отаманом Іван Сулима. За своїх молодих літ Сулима придбав собі великого войовничого хисту й завзяття, бо козакував саме під час славних походів гетьмана Сагайдачного. З Сагайдачним Сулима і Кафу турецьку у Криму здобував, і Трапезонтза Чорним морем аж...

Катеринослав: Друкарня І. Вісьман та І. Мордхілевич, 1918. - 64 с. Дане видання є історичною студією — трактатом українського письменника Адріана Феофановича Кащенко, в якому він дослідив долю татарських бранців у Криму. На відміну від інших його художніх прозових творів, в яких Кащенко підносить героїку Запорозької Січі, даний матеріал є науковою працею, так званою розвідкою, в...

Київ: Веселка, 1992. - 280 с. В оповіданнях українського дореволюційного письменника яскраво відтворенi епізоди боротьби українських козаків з ворогами в різнi періоди історіи України. Чимало сторінок книги присвячено конкретним історичним діячам: Хмельницькому, Сагайдачному, Кривоносу, Сірку та іншим. Зміст: Спогади про рідного брата. Оповідання 1 (роки 1483-1590). Про початок...

"Не до ладу було б розпочинати оповідання про запорожців, не згадавши, бодай коротенько, часи давнього життя України, бо козаки були дітьми українського народу й завжди дбали про рідний край, захищали його від ворогів та обстоювали свої права й волю. Всi землi понад великими річками - Дніпром, Бугом, Дністром та Сяном - з давніх-давен залюднювали східнослов'янськi племена. Вони...

Багато подій з минулих часів життя України бачив Корсунь. Невелике те місто тепер, невелике воно було й за часів козаччини, а проте багато важило в житті України через те, що стояло в осередку козачих земель і до того - на битому шляху з запорожської Січі та Чигирина на Білу Церкву, а далі на Київ, Львів та Варшаву.

Історична повість. "Багато подій з минулих часів життя України бачив Корсунь. Невелике те місто тепер, невелике воно було й за часів козаччини, а проте багато важило в житті України через те, що стояло в осередку козачих земель і до того - на битому шляху з запорожської Січі та Чигирина на Білу Церкву, а далі на Київ, Львів та Варшаву. Через той битий шлях Корсунь зазнав багато...

Історична повість. "Тi часи, коли жив i гетьманував Сагайдачний, були добою найбільшого піднесення козацької слави. Родився Петро Конашевич-Сагайдачний наприкінцi XVI віку в Галичинi, недалеко города Самбора. Батьки його були шляхетного роду i дали синовi добру освіту в українській вищій школi князя Острозького. Проте молодий Петро Сагайдачний не пішов шляхом тодішніх вчених, а,...

Тi часи, коли жив i гетьманував Сагайдачний, були добою найбільшого піднесення козацької слави. Родився Петро Конашевич-Сагайдачний наприкінцi XVI віку в Галичинi, недалеко города Самбора. Батьки його були шляхетного роду i дали синовi добру освіту в українській вищій школi князя Острозького.

Не до ладу було б розпочинати оповідання про запорожців, не згадавши, бодай коротенько, часи давнього життя України, бо козаки були дітьми українського народу й завжди дбали про рідний край, захищали його від ворогів та обстоювали свої права й волю.

Не до ладу було б розпочинати оповідання про запорожців, не згадавши, бодай коротенько, часи давнього життя України, бо козаки були дітьми українського народу й завжди дбали про рідний край, захищали його від ворогів та обстоювали свої права й волю.

Неспокійно було на Українi. Од села до села переходили звістки про те, що швидко мають прийти запорожцi визволяти людей від польського панування. Багато парубків, которi були завзятішi, тікали тодi від панів та мандрували на Січ, щоб битися за рідний край разом з запорожцями. По селах та по містах люди напружено прислухалися до всякої звістки, хвилювались i юрбами вибігали...

Історична повість. "Неспокійно було на Українi. Од села до села переходили звістки про те, що швидко мають прийти запорожцi визволяти людей від польського панування. Багато парубків, которi були завзятішi, тікали тодi від панів та мандрували на Січ, щоб битися за рідний край разом з запорожцями. По селах та по містах люди напружено прислухалися до всякої звістки, хвилювались i...

Історична повість. "На березі річки Пиляви, недалеко од битого шляху з Києва на Львів, у XVII сторіччі стояв невеликий замок. Справді це був звичайний двоповерховий будинок з високим, вкритим ґонтом дахом, з невеликими вікнами й двома ґанками. Один з тих ґанків звався панським, бо на нього щоранку виходив власник замку, шляхетний пан Януш, робив з цього ґанку всякі розпорядки та...

На березі річки Пиляви, недалеко од битого шляху з Києва на Львів, у XVII сторіччі стояв невеликий замок. Справді це був звичайний двоповерховий будинок з високим, вкритим ґонтом дахом, з невеликими вікнами й двома ґанками. Один з тих ґанків звався панським, бо на нього щоранку виходив власник замку, шляхетний пан Януш, робив з цього ґанку всякі розпорядки та чинив суд і розправу...