Історичне оповідання. — 2-ге видання. — Нью-Йорк: Говерля, 1962. — 85 с. Станувши на горбку, їздці позіскакували з коней. За дубами яри сухім переході на горбок поставили двох вартових і стали радити, як їм роздобути харчів. Як тут вахистне місце, то ліпше нині не рухатися відои. Як вполювмо яке масо, то без борошна і каші видержимо день. Ти видержиш без коня. Нині покажеться, чи...
Історичне оповідання. — 2-ге видання. — Нью-Йорк: Говерля, 1962. — 85 с. Станувши на горбку, їздці позіскакували з коней. За дубами яри сухім переході на горбок поставили двох вартових і стали радити, як їм роздобути харчів. Як тут вахистне місце, то ліпше нині не рухатися відои. Як вполювмо яке масо, то без борошна і каші видержимо день. Ти видержиш без коня. Нині покажеться, чи...
Львів: Діло, 1920. — 122 с. До недавна був Барвічськии між нами виключно польським Валєнродом. Тепер, коли крайно ворожі нам сторовництва польські рішились так до своїх позитивних національно політичних цілий дійти, як і українство знищити при помочи Росиї і через опановане українських мас народних росийським іретентизмом, польський аґент, пін О. Барвінський зробив ся додатково...
Піттсбург: Народне Слово, б.р. — 99 с. По хвилі Хмельницький всунувся під полотняний дах і сів коло їжука. Цей спптав: — Що тн тут робиш? Чи ти вже покинув ту службу і чумакуєш? — Ще не покинув, але мабуть покину. А може службу не покину, тільки зміню пана. Може на місце польського короля прийде гетьман... України. Щоби не скінчилося так як тому десять років, хочу обезпечіггп собі...
Піттсбург: Народне Слово, б.р. — 99 с. По хвилі Хмельницький всунувся під полотняний дах і сів коло їжука. Цей спптав: — Що тн тут робиш? Чи ти вже покинув ту службу і чумакуєш? — Ще не покинув, але мабуть покину. А може службу не покину, тільки зміню пана. Може на місце польського короля прийде гетьман... України. Щоби не скінчилося так як тому десять років, хочу обезпечіггп собі...
Чернівці: Руська рада, 1897. — 69 с. Вячеслав Будзиновський (1868—1935) — український письменник, історик І публіцист, редактор прогресивних видань — в т. ч. газети «Праця», де вперше надруковано новели В. Стефаника. Писав оповідання на соціально-побутові теми. Та особливо уславився своїми їсторико-пригодницькими творами, в яких багатство архівних даних, точність реалій,...
Історична повість і оповідання. — Львів: Червона Калина, 1990. — 380 с. — (Історична бібліотека «Дзвона»). — ISBN: 5-7707-0697-Х. Він пішов з життя невдовзі перед приходом радянських військ у Галичину, а разом з ним і сталіниізму, що на десятки замків закрив його твори у сховищах, які ще звалися спецфондами. Сьогоднішньому поколінню читачів він майже невідомий. Зрештую, не міг...
Чернівці: Руська рада, 1897. — 69 с. Вячеслав Будзиновський (1868—1935) — український письменник, історик І публіцист, редактор прогресивних видань — в т. ч. газети «Праця», де вперше надруковано новели В. Стефаника. Писав оповідання на соціально-побутові теми. Та особливо уславився своїми їсторико-пригодницькими творами, в яких багатство архівних даних, точність реалій,...
Пітсбург: Народне Слово, 1930. — 121 с. Історичний роман з часів Хмельниччини. Населення корінного, яке в Чорноморщині йшло ще в княжім віці нашої історії, і яке пережило часи татарської влади над Східною Україною, на Заиорожу було вже небогато. То були "старинні козаки," про яких казали, що вони живуть на Запорожу ізпоконвіку. Поза ними, в 16-сотих роках всі Запорожці були...
Пітсбург: Народне Слово, 1930. — 121 с. Історичний роман з часів Хмельниччини. Населення корінного, яке в Чорноморщині йшло ще в княжім віці нашої історії, і яке пережило часи татарської влади над Східною Україною, на Запорожу було вже небогато. То були "старинні козаки," про яких казали, що вони живуть на Запорожу ізпоконвіку. Поза ними, в 16-сотих роках всі Запорожці були...
Історичне оповідання. — Нью-Йорк: Говерля, 1956. — 122 с. По цїлій Україні шалїла воєнна хуртовина. О посідане сего краю змагалась Москва з Польщию, ще й при співучасти самих козаків. До одних була близша Москва, до других Польща. Примучені тою силою, що була близша, одні козаки стояли при Москві проти Польщі, другі при Польщі проти Москви. Козацтво Лівобічної ішло війною на...
Історичне оповідання. — Нью-Йорк: Говерля, 1956. — 122 с. По цїлій Україні шалїла воєнна хуртовина. О посідане сего краю змагалась Москва з Польщию, ще й при співучасти самих козаків. До одних була близша Москва, до других Польща. Примучені тою силою, що була близша, одні козаки стояли при Москві проти Польщі, другі при Польщі проти Москви. Козацтво Лівобічної ішло війною на...
Історичне оповідання. — Львів: Діло, 1920. — 122 с. По цїлій Україні шалїла воєнна хуртовина. О посідане сего краю змагалась Москва з Польщию, ще й при співучасти самих козаків. До одних була близша Москва, до других Польща. Примучені тою силою, що була близша, одні козаки стояли при Москві проти Польщі, другі при Польщі проти Москви. Козацтво Лівобічної ішло війною на козаків...
Чернівці: Видавництво української молодіжі, 1903. — 34 с. — (Наука і розвага) Скрізь у нас на Українї нарікають люде на те, що пани мало платять робітникові!, а робити силують аж надто. І чим далї, тим все меньше і меньше платять. Ранїйше, бувало, за часи жнив то давали пшеницї і четвертий або пятий сніп, а тепер інколи добре як і десятий дадуть; за жито і третий бувало давали, а...
Львів: З друкарні Народової (Манєцких), 1902. — 98 с. Люде, котрі устроюють народні віча і довірочні паради, котрі на сих вічах реферують і беруть участь в дискусиї, люде котрі в читальнях уряджують виклади і обговорюють ріжні справи, вже від довшого часу жалують ся, що не мають під рукою материялу, потрібного до рефератів і дискусиї. Сей брак материялів відчувають найбільше люде...
Вінніпег: Українська Видавнича Спілка, 1917. — 61 с. За повстанем в Галичині агітували не лиш агенти Хмельницького. Агітувало також укр. духовеньство сїл і місточок і як раз попи причинили ся найбільше до розширеня вІстий про перші козацькі побіди над польскими військами. Шляхтич Скшиньский жалує ся 17. червня перед судом в Буську, що унївські руські черцї з їх підданими наробили...
Друге видання. — Нью-Йорк: Січовий Базар, 1918. — 32 с. Хрунь (лайл. Свиня) — лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. У часи Галицького крайового сейму 1861–1901 років звичним був підкуп виборців. Сатирично-містична повість В’ячеслава Титовича Будзиновського (1868-1935), українського...
Друге видання. — Нью-Йорк: Січовий Базар, 1918. — 32 с. Хрунь (лайл. Свиня) — лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. У часи Галицького крайового сейму 1861–1901 років звичним був підкуп виборців. Сатирично-містична повість В’ячеслава Титовича Будзиновського (1868-1935), українського...
Друге видання. — Нью-Йорк: Січовий Базар, 1918. — 32 с. Хрунь (лайл. Свиня) — лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. У часи Галицького крайового сейму 1861–1901 років звичним був підкуп виборців. Сатирично-містична повість В’ячеслава Титовича Будзиновського (1868-1935), українського...
Друге видання. — Нью-Йорк: Січовий Базар, 1918. — 32 с. Хрунь (лайл. Свиня) — лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. У часи Галицького крайового сейму 1861–1901 років звичним був підкуп виборців. „Вуйтем ґо зробіць" — повторив староста. Я в кількох селах маю таких агітаторів. Всїх їх...
Друге видання. — Нью-Йорк: Січовий Базар, 1918. — 32 с. Хрунь (лайл. Свиня) — лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. У часи Галицького крайового сейму 1861–1901 років звичним був підкуп виборців. „Вуйтем ґо зробіць" — повторив староста. Я в кількох селах маю таких агітаторів. Всїх їх...
Перше видання. - Львів: Загальна друкарня на Академічній, 1902. — 24 с. Хрунь (лайл. Свиня) — лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. У часи Галицького крайового сейму 1861–1901 років звичним був підкуп виборців. „Вуйтем ґо зробіць" — повторив староста. Я в кількох селах маю таких...
Комментарии