Харків: Фоліо, 2008. - 516 с.
Переклад В. Черняхівської
Механік Этьен Лантье, вигнаний із залізниці за ляпас начальникові, намагається влаштуватися на роботу в шахту компанії Монсу, що біля містечка Злодієві, в селищі Двохсот Сорока. Роботи немає ніде, шахтарі голодують. Місце для нього на шахті знайшлося лише тому, що напередодні його приходу в Злодієві померла одна з откатчиц....
Пер. з фр. Рудинська Євгенія. — Київ: Дніпро, 1972. — 314 с.
Першим у даній тематичній групі був роман «Завоювання Плассана», незвичність і несподіваність якого змусила тогочасну критику обійти його майже цілковитою мовчанкою. Справді, дивний твір, у якому не відчувається й крихти бажання «розважити» обивателя, суворий і жорстокий, що може схвилювати лише тих, хто здатний...
Львів: Діло, 1889. — 267 с. — (Бібліотека найзнаменитіших повістей). — Том ХХХІV Під редакцією Івана Белея. Шістнадцятий роман серії Ругон-Макари, в якому автор досліджує питання моралі, релігії та містицизму.
Львів: Діло, 1889. — 267 с. — (Бібліотека найзнаменитіших повістей). — Том ХХХІV Під редакцією Івана Белея. Шістнадцятий роман серії Ругон-Макари, в якому автор досліджує питання моралі, релігії та містицизму.
Київ: Видавництво Жупанського, 2021. — 480 с. — (Майстри світової прози). — ISBN 978-617-7585-30-4. «Пастка» — один із найголовніших творів видатного французького романіста Еміля Золя, в якому письменник повною мірою реалізує свій творчий метод. «Пастка», «найнатуралістичніший» роман в усьому доробку автора, зазнав шаленої критики за відверту фізіологічність і стиль та водночас...
Київ: Видавництво Жупанського, 2021. — 480 с. — (Майстри світової прози). — ISBN 978-617-7585-30-4. «Пастка» — один із найголовніших творів видатного французького романіста Еміля Золя, в якому письменник повною мірою реалізує свій творчий метод. «Пастка», «найнатуралістичніший» роман в усьому доробку автора, зазнав шаленої критики за відверту фізіологічність і стиль та водночас...
Харків; Одеса: Державне видавництво України, 1930. — 350 с. Переклав К. Рубінський. Книга перша. Автор змальовує картину чіпкого та спритного клерикалізму, що намагається за всяку ціну зберегти контроль над громадянським суспільством.
Харків; Одеса: Державне видавництво України, 1930. — 350 с. Переклав К. Рубінський. Книга перша. Автор змальовує картину чіпкого та спритного клерикалізму, що намагається за всяку ціну зберегти контроль над громадянським суспільством.
Київ: Державне видавництво Художньої літератури, 1960. — 306 с. Творчість Золя справила величезний вплив на розвиток натуралізму та реалізму в усьому світі. Еміль Золя започаткував у літературі філософську концептуальність і публіцистичність, він розробив прийом монтажу в романі замість традиційного для класичного реалістичного роману драматичного розвитку дії. Письменник створив...
Київ: Державне видавництво Художньої літератури, 1960. — 306 с. Творчість Золя справила величезний вплив на розвиток натуралізму та реалізму в усьому світі. Еміль Золя започаткував у літературі філософську концептуальність і публіцистичність, він розробив прийом монтажу в романі замість традиційного для класичного реалістичного роману драматичного розвитку дії. Письменник...
Пер. з фр. Рубинський Кость. — К.: Дніпро, 1969. — 310 с. «Щастя Ругонів» має наукову назву «Походження»,— писав Золя в передмові до цього твору. Разом з тим він говорив про нього як про «політичний памфлет». І перше, й друге цілком зрозуміло. Адже саме тут показані фізіологічні й соціальні коріння, з яких виростало «генеалогічне дерево» «піддослідної» сім’ї, члени якої...
Пер. з фр. Рубинський Кость. — К.: Дніпро, 1969. — 310 с. «Щастя Ругонів» має наукову назву «Походження»,— писав Золя в передмові до цього твору. Разом з тим він говорив про нього як про «політичний памфлет». І перше, й друге цілком зрозуміло. Адже саме тут показані фізіологічні й соціальні коріння, з яких виростало «генеалогічне дерево» «піддослідної» сім’ї, члени якої...
Пер. з фр. Рубинський Кость. — К.: Дніпро, 1969. — 310 с. «Щастя Ругонів» має наукову назву «Походження»,— писав Золя в передмові до цього твору. Разом з тим він говорив про нього як про «політичний памфлет». І перше, й друге цілком зрозуміло. Адже саме тут показані фізіологічні й соціальні коріння, з яких виростало «генеалогічне дерево» «піддослідної» сім’ї, члени якої...
Комментарии